ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
В ЄЛИСАВЕТГРАДСЬКІЙ ЧОЛОВІЧІЙ ГІМНАЗІЇ

Навчальний процес Єлисаветградської гімназії будувався на основі "Статуту гімназій та прогімназій" 1871 р., циркулярів Міністерства освіти та розпоряджень опікуна Одеського навчального округу, до якого входив Єлисаветград. За час існування гімназії з 1879 по 1920 р.р. навчальний процес під впливом великих соціальних потрясінь у суспільстві зазнавав деяких змін. Але все ж, користуючись матеріалами Кіровоградського державного архіву та друкованими матеріалами сучасних авторів, можна виділ йти головні його риси, встановити зв'язки з тодішнім життям Єлисаветграда та сьогоденням.

Гімназія мала 1-8-ий основні класи та 1(2)-й підготовчий. Відбір до гімназії здійснювався на основі складання екзаменів з мови (диктант) та математики (письмово). Випускникам підготовчого класу при вступі до гімназії пропонувалось розв'язати задачу типу:
Купець продав 2 покупцям 24 аршини сукна. 1/6 всього сукна він продав по 6 карбованців за аршин, а решту - по 4 карбованці. Скільки грошей він одержав за 24 аршини сукна?

Навчальний план гімназії складався з таких предметів: Закон Божий (всі класи), російська мова (всі класи), логіка (7 кл.), латинська мова (всі класи), грецька мова (3-8 класи), математика (всі класи), фізика (6-8 класи), космографія (8 кл.), географія (1-6 класи), чистописання (1-8 класи), законоведення. філософія, гімнастика, співи, малювання. З роками в незначній мірі він змінювався, але в цілому, як бачимо, освіта носила гуманітарну спрямованість. 40% навчального часу виділялось на вивчення стародавніх мов.

Педагогічний колектив гімназії ставив завдання: за допомогою вивчення стародавніх мов познайомити учнів з пам'ятками античної культури. Крім того, стародавні мови були своєрідною гімнастикою для розуму, формували певний спосіб мислення. Але батьки мали право і відмовитись від вивчення їх сином грецької, французької чи німецької мов. Шкільна програма все ж відставала від вимог часу. Частина гімназистів одержувала додаткові знання шляхом самоосвіти.

Так, у 1884 р. під час обшуку квартири учня 6 класу Абрама Вишневського в нього "...знайшли книги, які не повинні бути в бібліотеці учня, як, наприклад, твори Добролюбова, лекції проф. Сеченова, "Сибір і каторга" Максимова, про людський характер тв. Овена, Ране, А.Толстого.

Навчальний рік розпочинався 1 серпня і поділявся на 4 чверті. Заняття розпочиналися о 9-й годині ранку і продовжувались до 15-ї години. Урок тривав 55 хвилин, перерва - 5-10 хвилин. У 1889 році велика перерва з 30 хвилин була збільшена до 1 години і використовувалась для занять гімнастикою у всіх класах.

Вищим керівним органом у гімназії була педагогічна рада. На її засіданнях заслуховувались звіти наставників про успішність у класі, затверджувались теми і питання, які пропонувалось винести на засідання наступної педради: про використання в гімназії нових підручників, про перенесення вивчення окремих тем з одного класу в інший, про перерозподіл годин між латинською та російською мовами на користь російської мови (так як діти не встигають з російської мови), про список книг, необхідних для бібліотеки гімназії, про вибори депутата на учительський з'їзд і т.п.

Викладання велось російською мовою. Вивчення української мови не передбачалось. Викладання її було запроваджено аж у 1918 р. і здійснювалось по 1920 р.

Навчальний процес забезпечувався доброю гімназійною бібліотекою, яка складалась із фундаментальної літератури та учнівських посібників. У 1914 р. фундаментальна бібліотека складалась з 3713 назв книг в 8055 томах, а учнівська - 2373 назв у 3431 томі.

Бібліотека виписувала такі політичні видання, як: "Журнал Министерства народного просвещения", "Правительственный вестник", "Православное обозрение". "Новое время", "Московские ведомости", "Русский Вестник", "Вестник Европы", "Русь", "Семья и школа", "Филологические записки", "Всемирная иллюстрация", "Русская старина", "Русский Архив", "Киевская старина", "Новороссийский телеграф", "Елисаветградский вестник", "Этнографическое обозрение", "Вопросы философии и психологии", "Вестник воспитания", "Русская школа", "Голос Юга". У 1881-1883 рр. директор Єлисаветградського земського реального училища М.Р.Завадський видавав журнал "Педагогический Вестник", яким могли користуватися всі педагоги гімназії.

Викладачі гімназії мали можливість самостійно вибрати підручник, який, на їх думку, був кращим. Так, 3 липня 1885 р. педрада прийняла рішення про заміну книги для читання з російської мови Л.М.Толстого книгою "Детский мир" К.Д.Ушинського.

Викладачі були досить вимогливими до учнів і недуже щедрими до позитивних оцінок. За спогадами, викладач латинської мови П.П.Дубняков вимагав від своїх вихованців на екзамені без підготовки робити переклад будь-якого уривка з латинської на грецьку. Вимоги виявляли в учнів їх природні здібності, а головне - вчили працювати. Далеко не всі діти, що вступили до підготовчого класу гімназії, закінчували її. Відомо, що за період з 1888 по 1893 р. гімназію закінчили всього 127 чоловік.

У гімназії проводилась значна позакласна робота з навчальних предметів. Так, у графіку позакласних заходів за 1915 рік читаємо: захист рефератів, лекції викладачів для учнів, вечори, концерти, вистави, навчальні екскурсії, перегляд кінофільмів. Організовувались гімназійні свята, працювали хор, оркестр.

Незважаючи на те, що класи в гімназії були переповнені (40 учнів і більше), керівництво її велику увагу звертало на відвідування гімназистами занять та їх успішність. Ті з них, які не пропускали жодного уроку, одержували подяку. Відмінники навчання заносились на червону дошку гімназії.

У кінці кожного навчального року проводились екзамени: спочатку письмові, а потім усні. Але невиконання завдання з мови звільняло гімназиста від складання усних екзаменів.

Опікун навчального округу в 1915 р. у своєму розпорядженні вимагав, щоб екзамени проходили з усією строгістю без послаблення, а учні, які одержали свідоцтва про освіту, дійсно володіли знаннями в межах програми.

За екзамени оцінки виставлялись окремо головою комісії, екзаменатором, асистентом. Після чого виводився загальний бал. Екзамени призначались з усіх навчальних предметів.

Про рівень вимогливості при проведенні екзаменів свідчить протокол засідання педагогічної ради за 1901-1902 н.р. "... про результати перевідних екзаменів учнів II класу:
а)... перевести до наступного класу 3 учнів (додаються прізвища);
б) ... призначити повторні іспити 8 учням (прізвища);
в) ... призначити переекзаменовку після канікул 7 учням (прізвища);
г)... залишити на другий рік в тому ж класі 4 учні (прізвища)."

На літні канікули гімназисти одержували завдання написати твір. Серед запропонованих тем були і такі, які вимагали певної сміливості в думках та оцінках. Так, у травні 1912р. для учнів VIII класу були запропоновані такі теми: "О.С.Пушкін як перетворювач нашої драматичної системи", "Пояснити вираз Гоголя: "Скучно на том свете, господа" з "Повісті про те, як посваривсь Іван Іванович з Іваном Никифоровичем", "Чи прийшов справжній день?" за романом І.С. Тургенєва "Накануне".

Рівень підготовки випускників гімназії був достатньо високим. Про це свідчить виписка з протоколу від 14 березня 1897 року. "Рассмотрение работ, исполненных воспитанниками гимназии, привели г-на рецензента, заслуженного ординаторного профессора А.А.Кочубинского к заключению, что курс отечественной литературы и теории словесности проходится внимательно, что в роботах немалого числа гимназии - как-то Елисаветградской, Симферопольской, Феодосийской обнаруживаются относительная правильность изложения, последовательность в розвитий мыслей; что прочная грамотность - почти общее явление; что внешняя опрятность в исполнении громадного большинства работ, особенно Елисаветградской и Одесской гимназии".

Тому випускники Єлисаветградської гімназії могли вступити до будь-якого університету країни без екзаменів. Гімназія знаходилась під опікою Единбурзького університету (Шотландія), і багато випускників продовжували там навчання, вступаючи без екзаменів. Кращі випускники гімназії одержували медалі і рекомендації педради для вступу до вищих навчальних закладів.

Поширеною була система екстернату. Бажаючі могли скласти екстерном екзамени з окремих предметів, за декілька класів, на звання аптекарської учениці або навіть вчителя початкового народного училища. Для одержання звання вчителя початкового народного училища потрібно було скласти екзамени з рос. мови, арифметики та провести пробний урок. Якщо відповідь з рос. мови та математички була задовільною ("3"), такому вчителю педрада відмовляла навіть давати пробний урок. Урок, оцінений на "З" і "2", права на викладання не давав.

Деякі предмети, які не входили до складу плану гімназії, для бажаючих учнів викладались у позаурочний час. Так, наприклад, у протоколах педагогічної ради гімназії за 1901-1902 роки є рішення "... про організацію вечірніх курсів з креслення при гімназії". Питання було попередньо розглянуте на засіданні педагогічної ради, де створена комісія врахувала кількість бажаючих учнів, затвердила програму і визначила навіть досить-таки пізній час викладання курсу - з 6 до 8 годин вечора". Викладачеві курсу на кінець року була визначена виплата платні в розмірі 120 крб.

Відмінне навчання учнів гімназії заохочувалось матеріально. З 1887 по 1918 роки були запроваджені іменні стипендії з коштів благочинних пожертвувань. Виплачувались 10 стипендій ім. О.М.Пашутіна, 6 стипендій ім. П.П.Тернецького, 2 стипендії ім. дворян Кривоносових, стипендія ім. "Надії" і стипендія в пам'ять Вітчизняної війни 1812 р.

Діти з сімей службовців середніх та нижчих навчальних закладів Міністерства народної освіти від оплати за навчання звільнялись, як вказано в рішенні педагогічної ради - ... в рахунок 10% як дітей і батьків з низьким рівнем прибутків.

Сам же рівень плати за навчання був досить високим і становив у 1879 році 40 крб. з учня. Несвоєчасне внесення плати за навчання каралось виключенням з гімназії. Так, у протоколі педагогічної ради від 29 вересня 1901 р. знаходимо: "Господин Председатель довел до сведения Совета, что во II полугодии 1901г. не внесли платы за право учения ученики: (далі додається список з 91учня). Определили: уволить означенных учеников из гимназии на оснований пар. 30 Устава гимназии и приказаний Министерства народного просвещения (архив № 18, стр. 77)." І тільки після внесення заборгованості рішенням педради аж від 26 жовтня вони були поновлені в списках учнів гімназії.

Із сказаного можна зробити висновок, що добре продумані навчальні програми, їх узгодженість з вимогами життя, вимогливість та дисципліна у всьому були характерними рисами, притаманними навчальному процесу Єлисаветградської гімназії.