—тати героЇм

 ор: ќдн≥Їю ≥з функц≥й громадських орган≥зац≥й кер≥вник≥в шк≥л Ї лоб≥юванн¤ ≥нтерес≥в, зокрема ≥ матер≥альних, ц≥Їњ категор≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в...

¬≥ктор √ромовий: “ак, звичайно. јдже директор школи та його заступники Ї чи не найбезправн≥шою категор≥Їю педагог≥в. Ќами можна понукати ¤к завгодно, знаючи, що прив≥д дл¤ зв≥льненн¤ шукати довго не треба: наприклад, ¤кщо хочеш на 1 вересн¤ мати акт готовност≥ школи до нового навчального року, ти неминуче змушений збирати грош≥ на ремонт з батьк≥в Ч коли ж займаЇшс¤ Ђнезаконнимї збором благод≥йних батьк≥вських внеск≥в ≥ проводиш ц≥ суми через бухгалтер≥ю, тебе прит¤гують до в≥дпов≥дальност≥ у прокуратур≥ за порушенн¤ Ђ«акону про осв≥туї (¤кщо ц≥ Ђпобориї оф≥ц≥йно не обл≥куютьс¤, ти потрапл¤Їш у поле зору контрольно-рев≥з≥йних служб та податковоњ ≥нспекц≥њ). ≤ таких замкнутих к≥л, у ¤к≥ потрапл¤Ї директор ≥ де хоч Ђкруть-вертьї, хоч Ђверть-крутьї Ч всюди винен, можна назвати ск≥льки завгодно.

Ќе дивно, що директорський корпус поступово деградуЇ, з нього просто витискаютьс¤ молод≥, енерг≥йн≥ люди (або вони Ђне влаштовуютьї м≥сцеве начальство, або њх не влаштовуЇ виконанн¤ принизливоњ рол≥ Ђхлопчика дл¤ битт¤ї, ¤ку до того ж доводитьс¤ виконувати за символ≥чну зарплату), залишаютьс¤ т≥, хто просто допрацьовуЇ до пенс≥њ або поки що не може знайти приваблив≥шого м≥сц¤ роботи. ™, звичайно, ≥ вин¤тки з цього правила, люди, ¤к≥ працюють заради Ђ≥дењї, але не вони робл¤ть Ђпогодуї. “ож нам зараз сл≥д р¤тувати ситуац≥ю, бо через р≥к-два просто не буде кому очолювати школи.

ѕершим кроком маЇ бути р≥зке (у 2-3 рази!) п≥двищенн¤ посадових оклад≥в директорам та њхн≥м заступникам. «гадую, ¤к напередодн≥ президентських вибор≥в прињздив до нас аг≥тувати Ђза  учмуї тод≥шн≥й м≥н≥стр осв≥ти ¬. «айчук. ѕопри всю свою Ђнепросунутн≥стьї у б≥льшост≥ питань розвитку сучасноњ школи, в≥н тод≥ справив позитивне враженн¤ на директор≥в шк≥л, ¤к≥ з≥брались у прим≥щенн≥  ≥ровоградського ≥нституту п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, одним-Їдиним запевненн¤м: з 2000 року буде п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати кер≥вникам шк≥л до такого р≥вн¤, щоб вона була б≥льшою в≥д зарплати Ђр¤довогої вчител¤ у 2-3 рази.

ѕоаплодували, пов≥рили, проголосували Ч ≥ що отримали?

ћабуть, нин≥шн≥й склад кер≥вництва ћ≥н≥стерства осв≥ти та науки знаЇ про ц≥ передвиборн≥ об≥ц¤нки своњх попередник≥в. якщо н≥, то давайте вс≥ разом нагадаЇмо. ј заодно попросимо вивчити м≥жнародний досв≥д стимулюванн¤ прац≥ осв≥т¤нських менеджер≥в.

«гадую, ¤к, ознайомившись з украњнськими реал≥¤ми, мо¤ колега з Ћатв≥њ сказала, що в нас Ї лише три вар≥анти д≥й:

ѕерший Ч пок≥нчити житт¤ самогубством. Ќа жаль, ¤к пов≥домила газета Ђ”крањна молодаї 17 с≥чн¤ 2001 року, уже Ї люди, ¤к≥ обрали цей шл¤х. ƒиректор ћар≥упольськоњ школи є16 ћикола ћанох≥н, повернувшись ≥з м≥тингу на п≥дтримку гаранта  онституц≥њ, поставив останню крапку над Ђ≥ї у своњй б≥ограф≥њ. ” залишен≥й посмертн≥й записц≥, ¤к стверджують у газет≥ з посиланн¤ на його колег по робот≥, в≥н вказав на те, що не може б≥льше переносити ≥снуючого свав≥лл¤ та безгрош≥в'¤.

ƒругий Ч вињхати св≥т за оч≥ з ц≥Їњ крањни. —умно, але факт: ус≥, хто мав можлив≥сть вињхати, або вже вињхали, або пакують вал≥зу.

≤ трет≥й Ч стати героЇм! Ќам, ¤к ≥нтелектуальному Ђпролетар≥атуї, д≥йсно немаЇ чого втрачати, окр≥м своњх кайдан≥в. ј приклад того, що дещо можна здобути, нам щойно показав директор “ерноп≥льськоњ школи є19, ¤кий обрав шл¤х боротьби проти знущального розпор¤дженн¤ м≥ського управл≥нн¤ осв≥ти Ђѕро щоденне ≥нформуванн¤...ї ≥... перем≥г.
“ож бор≥мос¤ Ч поборемо.

 ор: як ви оц≥нюЇте Ђголовне дос¤гненн¤ у сфер≥ осв≥тиї будь-¤кого рег≥ону, ¤ким так пишаютьс¤ осв≥т¤нськ≥ чиновники вс≥х р≥вн≥в, Ч збереженн¤ шк≥льноњ мереж≥.

¬. √.: ѕо-перше, виникаЇ запитанн¤: а що, власне, могло з нею статись, ¤ку осв≥тню катастрофу ми в≥двернули? —лава Ѕогу, ми живемо в мирний час у Ївропейськ≥й держав≥ з в≥ковими осв≥тн≥ми традиц≥¤ми...

” чому ж тод≥ пол¤гаЇ наша м≥с≥¤, ¤кщо ми просто зберегли те, що було зроблено нашими попередниками?

ѕо-друге, а чи потр≥бно було збер≥гати в законсервованому вигл¤д≥ шк≥льну мережу, ¤ка маЇ знаходитись у пост≥йн≥й динам≥ц≥, щоб ¤комога повн≥ше задовольнити осв≥тн≥ потреби д≥тей? ¬≥дпов≥дь однозначна: н≥, не потр≥бно. ўо поганого в тому, що з'¤вилас¤ нова п≥дструктура Ч навчальн≥ заклади нового типу? „и стало б г≥рше д≥т¤м з малокомплектноњ школи, ¤кби зам≥сть Ђцерковно-приходського навчанн¤ї у них з'¤вилас¤ можлив≥сть завд¤ки розвитку шк≥льного транспорту навчатись у навчальному заклад≥ найближчого м≥ста чи селища? ” цьому випадку, окр≥м економ≥њ кошт≥в (витрати на 1 учн¤ в м≥н≥атюрних школах у к≥лька раз≥в вищ≥, н≥ж у середньому по област≥), ми ще й дали б шанс дитин≥ побачити ≥нший спос≥б житт¤, над≥ю вирватись ≥з заскорузлого замкнутого кола м≥сцевого соц≥уму.

ѕо-третЇ, нав≥що було збер≥гати шк≥льну мережу, ¤кщо вона все одно не виконуЇ своњх функц≥й? Ќавр¤д чи в когось повернетьс¤ ¤зик назвати сучасною осв≥тою просте просиджуванн¤ 10-р≥чного терм≥ну Ђнавчанн¤ї без сучасних п≥дручник≥в ≥ техн≥чних засоб≥в навчанн¤ в компан≥њ ≥з голодним учителем, ¤кий пон¤тт¤ не маЇ про сучасн≥ осв≥тн≥ технолог≥њ.

” XXI стол≥ттт≥ дл¤ нас головною проблемою стало не п≥дключенн¤ вс≥х шк≥л до мереж≥ Ђ≤нтернетї, ¤ка стала глобальним осв≥тн≥м фактором, не створенн¤ мультимед≥йних програм навчанн¤, не опануванн¤ технолог≥¤ми виробленн¤ в учн≥в критичного мисленн¤, а, вибачте, забезпеченн¤ в кожн≥й школ≥ елементарних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов у вигл¤д≥ нормального(!) туалету. јдже б≥льш≥сть наших шк≥л Ї небезпечними м≥сц¤ми, де д≥ти ≥ вчител≥ просто втрачають своЇ здоров'¤.

я не кажу вже про необх≥дн≥сть забезпеченн¤ шк≥л коп≥ювальною техн≥кою (а це вкрай необх≥дно в умовах деф≥циту п≥дручник≥в) чи про створенн¤ Їдиноњ ≥нформац≥йноњ мереж≥ заклад≥в осв≥ти.

ѕо-четверте, де¤к≥ складов≥ шк≥льноњ мереж≥ взагал≥ не треба збер≥гати, њх сл≥д неодм≥нно трансформувати. ÷е стосуЇтьс¤ нашоњ нац≥ональноњ ганьби Ч ≥нтернатноњ системи, ¤ку давно пора зам≥нити на сучасну систему фостер≥нгу (оп≥кунськ≥ с≥м'њ, SOS-селища, дит¤ч≥ будинки с≥мейного типу ≥ т. ≥.).

ѕриклад такоњ трансформац≥њ нам подала колишн¤ Ђсестраї по соцтабору Ч ”горщина. “ож сл≥д уважно вивчати, що робл¤ть наш≥ Ђпросунут≥ш≥ї сус≥ди ≥ негайно наздоган¤ти осв≥тн≥ реформи, а не пишатис¤ консервац≥Їю власн≥ в≥дсталост≥.
 ор: Ѕатьки ≥ школа Ч гармон≥зац≥¤ взаЇмин м≥ж ними теж може стати руш≥йною силою розвитку?

¬.√.: ” наш≥й крањн≥, на в≥дм≥ну в≥д —Ўј та «ах≥дноњ ™вропи, батьк≥в в≥длучали в≥д школи давно. ÷е в≥дбувалос¤ ще у Ђстар≥йї г≥мназ≥њ. Ћев  асс≥ль у книз≥ Ђ ондуњт ≥ Ўвамбран≥¤ї так описав типове ставленн¤ директора г≥мназ≥њ до взаЇмин з батьк≥вською громадськ≥стю: Ђ–одителей он считал государственными врагами и запрещал учител¤м заводить близкое знакомство с ними. ƒл¤ него родители учеников существовали лишь как адресаты записок с напоминанием о взносе платы за ученье или с извещением о дурном поступке их сына. ¬с¤кое их вмешательство в дела гимназии казалось директору поруганием гимназической св¤тыни. Ќаверно, если бы это было в его власти, он выкинул бы из ежедневной гимназической молитвы строчку: Ђ–одител¤м на утешеньеї. Ќа жаль, за сотню рок≥в стереотип мисленн¤ так ≥ не зм≥нивс¤, ≥ вже в наш≥ дн≥ чую в≥д директора школи з високоњ трибуни заклик Ђучити д≥тей, ¤ких нам дов≥рила державаї. „ому це держава? ј батьки? ј сам≥ учн≥? ” свою чергу, ≥ серед батьк≥в утвердивс¤ стереотип повед≥нки: Ђв≥ддати дитину до школиї й Ђумити рукиї.

”се це внасл≥док того, що впродовж усього XX стол≥тт¤ у нас школа була покликана служити влад≥ (не маЇ значенн¤ ¤к≥й!), а не м≥сцев≥й громад≥. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ м≥с≥њ й оц≥нку робот≥ школи та њњ кер≥вников≥ давав ≥ даЇ державний чиновник, а не безпосередн≥й споживач осв≥тн≥х послуг. “ож головне завданн¤ осв≥т¤нина в так≥й систем≥ координат: догодити влад≥ нав≥ть ц≥ною остаточноњ втрати авторитету серед батьк≥в та учн≥в. ≤ доки влада через школу буде так чи ≥накше тиснути на людей (п≥д час референдум≥в Ђза народною ≥н≥ц≥ативоюї, п≥д час вибор≥в), доки ≥снуватиме Ђалерг≥йнаї реакц≥¤ м≥сцевоњ громади, пр¤мий чи прихований супротив школ≥ ¤к механ≥зму Ђдержавного примусуї.

ћабуть, зайвим Ї нагадуванн¤ про те, що демократизац≥¤ школи Ч це, перш за все, максимальне розкритт¤ школи перед громадськ≥стю, ¤ке створить передумови дл¤ ¤комога повн≥шого використанн¤ њњ потенц≥алу вс≥ма закладами осв≥ти.
—аме посиленн¤ впливу громадськост≥ Ї чи не Їдиною альтернативою бюрократичноњ модел≥ управл≥нн¤ школами, ¤ка дос≥ збер≥гаЇтьс¤ в недоторканому вигл¤д≥.

Ќа м≥й погл¤д, серйозна розмова про створенн¤ в ”крањн≥ громадсько-державноњ системи управл≥нн¤ осв≥тою може бути т≥льки п≥сл¤ того, ¤к на найвищому р≥вн≥ буде прийн¤те р≥шенн¤ про створенн¤ навчальних округ≥в, ¤к≥ й будуть органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у сфер≥ осв≥ти.

 ор.: Ѕудь-¤к≥ реальн≥ реформи у школ≥ стануть можливими за умови реформуванн¤ системи управл≥нн¤ осв≥тою...

¬. √.: ”с¤ наша осв≥та нагадуЇ корабель, ¤кий разом ≥з командою, пасажирами с≥в на м≥лину. ƒвигун працюЇ, та корабель т≥льки пускаЇ пару (ƒаЇш 12-бальну систему оц≥нюванн¤! ƒаЇш 12-р≥чне навчанн¤!), дл¤ збереженн¤ ж ≥люз≥њ, що все гаразд, кап≥тану ≥ його команд≥ просто необх≥дно знищувати будь-¤кий об'Їкт, що рухаЇтьс¤... “ому так ≥ дратують тих, хто стоњть на м≥сц≥, ≥нновац≥йн≥ заклади осв≥ти, педагоги-новатори. «м≥нити ситуац≥ю може т≥льки Ђсв≥жий в≥терї громадського впливу, ¤кий виведе нас ≥з стану Ђпедагог≥чного штилюї, надме в≥трила енерг≥Їю зм≥н.

Ќа жаль, дос≥ в ”крањн≥ збер≥гаЇтьс¤ командно-адм≥н≥стративна модель управл≥нн¤ системою середньоњ осв≥ти, ¤ка стала головним гальмом дл¤ розвитку шк≥льництва. ”правл≥нн¤ осв≥ти в нин≥шньому вигл¤д≥ не т≥льки не допомагаЇ закладам осв≥ти розвТ¤зувати численн≥ проблеми, а часто й саме стаЇ головною проблемою на шл¤ху њх розвТ¤занн¤. јдже функц≥њ консультанта, прогнозиста, захисника, генератора ≥дей та надавача р≥знопланових ф≥нансово-господарчих послуг, ¤к≥ б перетворювали м≥ськуно (районо) на серв≥сний центр, в≥дход¤ть на задн≥й план. ѕродовжують дом≥нувати функц≥њ, типов≥ дл¤ будь-¤коњ бюрократичноњ установи рад¤нського зразка, ¤ка прагне одного Ч Ђщоб було тихо ≥ спок≥йної.

¬их≥д один: ¤кщо нин≥шн≥ управл≥нн¤ осв≥ти неможливо зм≥нити, њх сл≥д зам≥нити на м≥сцев≥ осв≥тн≥ органи влади, побудован≥ на засадах громадсько-державного управл≥нн¤. “ак≥ зм≥ни будуть можливими тод≥, коли ми запровадимо навчальн≥ округи, под≥бн≥ до тих, ¤к≥ Ї у —Ўј, ≥ тих, ¤к≥ були в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ у дожовтневий пер≥од.

÷е дасть можлив≥сть:

1. «алучити громадськ≥сть до управл≥нн¤ осв≥тою шл¤хом орган≥зац≥њ загальних демократичних вибор≥в до шк≥льноњ ради навчального округу. —аме цей громадський орган самовр¤дуванн¤ ≥ найматиме на роботу кер≥вника виконавчоњ структури (виконавчого директора м≥сцевого осв≥тнього органу влади).

2. √оловним критер≥Їм в≥дбору штатних прац≥вник≥в м≥сцевого осв≥тнього органу влади стане њх профес≥онал≥зм, а не пол≥тична кон'юнктура, принцип особистоњ в≥дданост≥ та ≥нш≥ сторонн≥ фактори.

3. Ќова система побудови осв≥тньоњ ≥Їрарх≥њ дасть змогу зад≥¤ти науково-методичн≥ та культурно-осв≥тн≥ можливост≥ ун≥верситет≥в ¤к центр≥в навчальних округ≥в (так ≥ було ран≥ше). ќкр≥м цього, уже той факт, що один навчальний округ об'Їднуватиме к≥лька адм≥н≥стративних район≥в, дасть його кер≥вництву значну свободу д≥й ≥ незалежн≥сть в≥д свавол≥ м≥сцевих кер≥вник≥в. “ож запровадженн¤ орган≥зованоњ на громадських засадах Ђпаралельноњї влади докор≥нно зм≥нить систему взаЇмин м≥ж державною бюрократ≥Їю та осв≥т¤нами. ј це, у свою чергу, стане г≥гантським кроком до громад¤нського сусп≥льства.

ўоб було зрозум≥л≥ше, скажу: ми, по сут≥, в≥зьмемо за основу модель управл≥нн¤, ¤ка була в товариств≥ Ђ«нанн¤ї: обране громадськ≥стю правл≥нн¤ Ч почесний голова, ¤ким був, ¤к правило, ректор м≥сцевого вузу, заступник голови, ¤кий виконуЇ роль виконавчого директора, секц≥њ.

 ор.: ўо сл≥д зм≥нити в оц≥нц≥ роботи директора школи?

¬. √.: Ўколи часто оц≥нюють за тим, що в них Ї. ¬≥дпов≥дно, ≥ найкращим директором вважаЇтьс¤ Ђгосподарникї. «вичайно, цей аспект д≥¤льност≥ кер≥вника школи маЇ неаби¤ке значенн¤, але у б≥льшост≥ випадк≥в р≥вень благополучч¤ тоњ чи ≥ншоњ школи залежить в≥д випадкових фактор≥в (на¤вн≥сть заможних батьк≥в, стар≥ Ђкомпарт≥йн≥ї чи нов≥ Ђринков≥ї зв'¤зки, ¤к≥ маЇ директор, Ђпросунут≥стьї рег≥ону ≥ т. ≥.) .

Ќа жаль, ми так погано будували школи, що њх щор≥чний ремонт Ї обов'¤зковою умовою п≥дтримки нормального техн≥чного стану. ƒиректор змушений витрачати левову долю зусиль на орган≥зац≥ю ремонтних роб≥т в умовах перевантаженост≥ б≥льшост≥ шк≥л (величезн≥ класи по 30-40 учн≥в, двозм≥нка ≥ т. ≥.), низькоњ культури експлуатац≥њ прим≥щень (¤к з боку техперсоналу, так ≥ з боку учн≥в), дом≥нуванн≥ застар≥лих технолог≥й ремонтно-буд≥вельних роб≥т та низькоњ ¤кост≥ в≥тчизн¤них буд≥вельних матер≥ал≥в (чого варт≥ лише Ђм'¤к≥ї покр≥вл≥ шк≥л, ¤к≥ потр≥бно ремонтувати кожн≥ 3-4 роки!).
“ому перш за все сл≥д забезпечити перех≥д в≥д витратноњ системи неефективних щор≥чних ремонт≥в до програм радикального переоснащенн¤ матер≥альо-техн≥чноњ бази шк≥л на основ≥ застосуванн¤ сучасних технолог≥й та матер≥ал≥в, ¤к≥ даватимуть довготривалий економ≥чний ефект та створюватимуть модерний естетичний вигл¤д. “≥льки такий ЂЇвроремонтї шк≥л вив≥льнить директора в≥д рутини щор≥чних, а часто ≥ щоденних Ђавральнихї ремонтних роб≥т ≥ дасть можлив≥сть про¤вити себе в рол≥ менеджера осв≥ти. “од≥ можна буде в першу чергу оц≥нювати, ¤к директор враховуЇ у своњй робот≥ основн≥ тенденц≥њ нового осв≥тнього менеджменту:

1. ¬≥дмова в≥д авторитарного стилю управл≥нн¤ ≥ перех≥д до л≥дерства, партнерства та демократичних процедур узгодженн¤ р≥шень.

2. √либше ≥ повн≥ше делегуванн¤ повноважень по л≥н≥њ Ђзверхуї Ч Ђвнизї у поЇднанн≥ з над≥ленн¤м в≥дпов≥дальн≥стю (рекомендац≥њ директоров≥ школи: н≥коли не роби того, що можуть зробити самост≥йно твоњ заступники, вчител≥ та учн≥).

3. ѕрийн¤тт¤ науково обгрунтованих р≥шень на основ≥ анал≥зу повноњ ≥ добро¤к≥сноњ ≥нформац≥њ, з≥браноњ й обробленоњ за допомогою сучасних метод≥в.

4. ќрган≥зац≥¤ роботи педагог≥чного колективу за принципом Ђми вс≥ робимо одну справуї (принцип сп≥вроб≥тництва).
5. ѕост≥йне навчанн¤ вс≥х, усюди ≥ увесь час.

”се це дозволить кер≥вникам школи в умовах динам≥чних зм≥н в ус≥х сферах житт¤ забезпечити швидке прийн¤тт¤ ключових р≥шень та достатню гнучк≥сть п≥д час њх виконанн¤. «вичайно, щоб оц≥нити глибинн≥ процеси осв≥тнього менеджменту, потр≥бно мати надзвичайно високий р≥вень квал≥ф≥кац≥њ. ћи ж б≥льше звикли до Ђпоказушногої п≥дходу в оц≥нюванн≥ роботи школи, ¤кий взагал≥ не вимагаЇ н≥¤ких зусиль (прийшов, побачив, оц≥нив).

 ор.: ўе один виклик часу дл¤ директор≥в шк≥л Ч це нагальна необх≥дн≥сть форсованоњ комп'ютеризац≥њ осв≥ти...

¬. √.: “ак.  омп'ютеризац≥¤ з обов'¤зковим п≥дключенн¤м до мереж≥ Ђ≤нтернетї Ї головною умовою дл¤ забезпеченн¤ м≥н≥мально необх≥дноњ ¤кост≥ осв≥ти, а також розвитку кожного учн¤. Ќазву лише к≥лька Ђплюс≥вї:

1. ¬≥дкритт¤ св≥тового ≥нформац≥йного простору через ≤нтернет дасть нам найкращ≥ л≥ки в≥д пров≥нц≥онал≥зму.

2. «авд¤ки ≤нтернету з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ можливост≥ дл¤ сп≥вроб≥тництва вуз≥в ≥ шк≥л (в≥ртуальн≥ ол≥мп≥ади та тестуванн¤ тощо).

3. –озвиток дистанц≥йних форм навчанн¤ та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ.

4.  омпенсаторська функц≥¤ комп'ютерних програм з окремих предмет≥в дозволить л≥кв≥дувати нестачу п≥дручник≥в, лабораторного обладнанн¤ х≥м≥чних та ф≥зичних каб≥нет≥в тощо.
5. ќсв≥тн≥ сайти спри¤тимуть обм≥ну св≥жою ≥нформац≥Їю, новими ≥де¤ми м≥ж окремими педагогами та школами.

6. —учасна система д≥ловодства у школ≥, збудована на основ≥ комп'ютерних технолог≥й, стане ще одним способом вив≥льнити час кер≥вник≥в школи дл¤ творчост≥.

¬≥дома приказка Ђавтомоб≥ль не розк≥ш, а зас≥б пересуванн¤ї у нашому випадку звучить так: Ђ омп'ютер дл¤ школи не розк≥ш, а м≥н≥мально необх≥дний зас≥б навчанн¤ї.

 ор.: Ўкола Ч вуз: ц¤ проблема теж вимагаЇ нового осмисленн¤ в контекст≥ реформуванн¤ осв≥ти...

¬. √.: ≈поха деф≥циту товар≥в та послуг канула в Ћету разом з плановою (командно-адм≥н≥стративною, соц≥ал≥стичною) економ≥кою. јле залишивс¤ чи не Їдиний вин¤ток Ч штучно створений деф≥цит на вищу осв≥ту. ѕричому дос≥ наб≥р до вуз≥в плануЇтьс¤ зверху на основ≥ Ђвизначенн¤ї примарних Ђпотреб народного господарства у квал≥ф≥кованих кадрахї. ƒос≥ збер≥гаЇтьс¤ дискрим≥нац≥¤ за м≥сцем проживанн¤ при прийом≥ до вузу (≥снують прив≥лењ дл¤ випускник≥в с≥льських шк≥л). ƒос≥ присутн≥ у повн≥й м≥р≥ вс≥ аномал≥њ Ђдеф≥цитногої сусп≥льства: блат, хабарництво, п≥льги тощо.

”се це неминуче негативно впливаЇ ≥ на середню осв≥ту. Ќав≥що вчитись, ¤кщо без вуз≥вського репетитора все одно не пропуст¤ть до студентськоњ аудитор≥њ? Ќав≥що вчитись, ¤кщо тато все одно влаштуЇ до вузу за грош≥?

¬их≥д один: задовольн¤ючи потреби особи у вищ≥й осв≥т≥, набирати до вуз≥в ст≥льки студент≥в, ск≥льки аб≥тур≥Їнт≥в побажаЇ записатис¤ до них. «вичайно, найб≥льш престижн≥ вузи будуть в≥дбирати аб≥тур≥Їнт≥в з найвищими академ≥чними дос¤гненн¤ми, а перифер≥йним ≥ посередн≥м вузам доведетьс¤ брати вс≥х п≥др¤д. ≤, звичайно, у вс≥х вуз≥в залишитьс¤ право в≥драховувати тих студент≥в, ¤к≥ не зможуть опанувати навчальну програму. “ож п≥сл¤ першого семестру залишатьс¤ т≥, хто не т≥льки хоче, а й може здобувати вищу осв≥ту. “аким чином, загальна к≥льк≥сть студент≥в ≥стотно не зм≥нитьс¤, зате зм≥нитьс¤ на краще загальна атмосфера в осв≥тньому середовищ≥ ¤к шк≥л, так ≥ вуз≥в.
 

ћи витрачаЇмо половину житт¤, щоб у друг≥й половин≥ переконатис¤, що три чверт≥ того, чим ми напхали голову, Ч непотр≥бний баласт.

—тан≥слав Ћем
 

ѕост≥йна реорган≥зац≥¤ й пере≥нтерпретац≥¤ власноњ ≥нформац≥њ, заснованоњ на власних же почутт¤х, емоц≥¤х ≥ переживанн¤х, на своЇму життЇвому досв≥д≥, Ч це ≥ Ї ≥стинне знанн¤, це Ч Їдиний шл¤х до особист≥сного знанн¤.

Ѕернард  олло

√ромовий ¬≥ктор. —тати героЇм // ƒиректор школи, 2001, є10.