як зм≥нити шину п≥д час њзди?!

ћен≥ пощастилоЕ Ѕерезень 2002 року ¤ пров≥в у Ќ≥дерландах.

ѕоки в ”крањн≥ грим≥ли передвиборн≥ батал≥њ, два дес¤тки директор≥в шк≥л, методист≥в та науковц≥в знайшли Ђпол≥тичний притулокї у крањн≥, ¤ка займаЇ передов≥ позиц≥њ у сфер≥ осв≥тнього менеджменту. ƒв≥ нац≥ональн≥ асоц≥ац≥њ кер≥вник≥в шк≥л започаткували сп≥льний проект Ђ”крањна Ч Ќ≥дерланди: ќсв≥та ≥ менеджментї (UDEM) у рамках ¤кого ≥ в≥дбулас¤ навчальна подорож. ЌемаЇ сенсу витрачати час на описуванн¤ здобутк≥в наших голландських колег чи на пошук Ђсоринки в чужом глазеї.

«упинюс¤ на де¤ких суто практичних моментах сучасноњ осв≥тньоњ ситуац≥њ в Ќ≥дерландах, до ¤ких варто уважно придивитись ≥ нам:

1. ќсв≥тн¤ пол≥тика в ”крањн≥ зараз спр¤мовуЇтьс¤ на подоланн¤ шк≥льноњ г≥гантоман≥њ, ¤ка ≥ в них, ≥ в нас панувала в друг≥й половин≥ ’’ ст. “епер робитьс¤ все, щоб у школ≥ було не б≥льше 600 учн≥в. якщо ж уже збудован≥ велик≥ прим≥щенн¤ шк≥л розрахован≥ на значно б≥льшу к≥льк≥сть учн≥в, там д≥ють в≥дразу к≥лька шк≥л.

ѕриклад такого навчального закладу бачив на власн≥ оч≥. ” ћонтессор≥-коледж≥ 1350 учн≥в розд≥лили на пТ¤ть маленьких шк≥л (близько 250 учн≥в у кожн≥й) ≥з власним самост≥йним кер≥вником та ч≥тко визначеними к≥мнатами (наприклад, одна ≥з шк≥л займаЇ перший поверх). –адники, логопеди, техн≥чний персонал обслуговують ус≥ пТ¤ть шк≥л, д≥Ї рада кер≥вник≥в цих шк≥л.

як нам сказали, концепц≥¤ малих шк≥л всередин≥ великоњ школи реал≥зуЇтьс¤ в багатьох м≥стах крањни.

2. ѕопри те, що школи в Ќ≥дерландах ф≥нансуютьс¤ ур¤дом на дуже пристойному р≥вн≥ (комунальн≥ платеж≥ та ремонт прим≥щень ф≥нансуЇ мер≥¤), вони також мають додатков≥ батьк≥вськ≥ внески, ¤к≥ йдуть на ксерокоп≥юванн¤, турпоњздки тощо. ѕричому розм≥р внеск≥в залежить в≥д прибутк≥в с≥мТњ. як правило, батьки середнього класу сплачують 80-90 Ївро на р≥к. якщо ж њх прибуток перевищуЇ суму в 100 тис. Ївро, цей внесок може складати 8 тис. Ївро на р≥к.

3. √оловну роль в управл≥нн≥ школами в≥д≥грають неур¤дов≥ орган≥зац≥њ самих осв≥т¤н. “ак, јсоц≥ац≥¤ ћонтессор≥-шк≥л јмстердама, маЇ раду директор≥в, двох менеджер≥в ≥ виконавчого директора, ¤к≥ й керують роботою чотирьох навчальних заклад≥в цього напр¤мку. ќкр≥м уже згаданого ћонтессор≥-коледжу (1350 учн≥в), до цього обТЇднанн¤ вход¤ть јмстель-л≥цей (420 учн≥в), школа ёко (400 учн≥в) ≥ ћонтессор≥-л≥цей јмстердама (1400 учн≥в). Ќеур¤дов≥ орган≥зац≥њ займаютьс¤ переп≥дготовкою кадр≥в дл¤ системи осв≥ти. ѓхн¤ головна мета Ч п≥дтримувати розвиток шк≥л, служити своЇр≥дним мостом м≥ж школами та ур¤довими структурами (включно з м≥сцевими осв≥тн≥ми органами влади), перетворюючи шк≥льн≥ ≥н≥ц≥ативи в ≥дењ дл¤ ур¤ду чи дл¤ м≥сцевих управл≥нь осв≥ти. Ќезалежн≥ неур¤дов≥ орган≥зац≥њ Ї серйозними партнерами, з ¤кими охоче сп≥впрацюють ≥ школи, ≥ влада (хоча, звичайно, ≥ в них, ≥ в нас дуже важко по¤снити пол≥тикам, що робл¤ть профес≥онали у сфер≥ осв≥ти).

ќдн≥Їю ≥з таких орган≥зац≥й Ї Ќ≥дерландська школа осв≥тнього менеджменту (NSO), ¤ка й започаткувала проект UDEM. ќкр≥м того, що NSO Ї незалежною, вона ще Ї й високопрофес≥йною орган≥зац≥Їю, тому ур¤д ≥ вид≥л¤Ї грош≥ на реал≥зац≥ю ≥н≥ц≥йованих нею проект≥в. јдже н≥хто краще в≥д NSO в державних ≥нституц≥¤х не зможе п≥дготувати менеджер≥в осв≥ти. якщо в державних органах влади головною д≥ючою особою Ї чиновник, то недержавн≥ орган≥зац≥њ осв≥т¤н обТЇднують профес≥онал≥в, ентуз≥аст≥в, волонтер≥вЕ ј це, ¤к кажуть у нас в ќдес≥, Ђдв≥ велик≥ р≥зниц≥ї.

ƒруга орган≥зац≥¤, на баз≥ ¤коњ ми працювали, Ч APS Ч була заснована Ќ≥дерландською федерац≥Їю вчител≥в ще у п≥сл¤воЇнному 1947 роц≥. “од≥ все починалос¤ з трьох педагог≥в, у ¤ких не було н≥чого, окр≥м ентуз≥азму. «араз 125 викладач≥в, 85 експерт≥в та 80 прац≥вник≥в допом≥жного персоналу мають спец≥ально збудоване прим≥щенн¤ в ”трехт≥ та р≥чний об≥г кошт≥в близько 28 млн. долар≥в.

√оловна (материнська) орган≥зац≥¤ APS зосереджуЇтьс¤ на реал≥зац≥њ за¤вленоњ м≥с≥њ, а орган≥зац≥њ-сател≥ти займаютьс¤ р≥зноман≥тними допом≥жними сферами д≥¤льност≥.

ƒвома головними формами роботи APS Ї консультац≥њ, ¤к≥ оплачуютьс¤ школами або батьк≥вськими орган≥зац≥¤ми, та трен≥нги, що ф≥нансуютьс¤ ур¤дом, школами ≥ самими учасниками. Ќам п≥дкреслили, що неодм≥нно маЇ бути ≥ значна плата за навчанн¤ учасника трен≥нга, бо коли все оплачуЇ лише держава, знижуЇтьс¤ особиста зац≥кавлен≥сть.  оли ж сам≥ учасники сплачують тридц¤ть процент≥в вартост≥, ефективн≥сть њх роботи р≥зко зростаЇ.

—ател≥ти APS займаютьс¤ р≥зними проблемами. Ќаприклад, н≥хто в Ќ≥дерландах не маЇ технолог≥й боротьби з≥ стресами в школ≥, лише APS маЇ ф≥л≥ю, ¤ка займаЇтьс¤ проблемами антистресового менеджменту. ™ в≥дд≥ленн¤, ¤к≥ займаютьс¤ розвитком людських ресурс≥в у сфер≥ б≥знесу (воно орган≥зувало навчанн¤ менеджер≥в дл¤ мереж≥ продовольчих магазин≥в јльберта √ейнса). ™ сател≥т, ¤кий займаЇтьс¤ ≥нформац≥йними технолог≥¤ми. ™ р¤д м≥жнародних програм, ¤к≥ не дають прибутку, але дають можлив≥сть навчатись у своњх заруб≥жних партнр≥в. ƒокладн≥ше про це див≥тьс¤ на сайт≥ APS в ≤нтернет≥: www.aps.nl

4. ћи повинн≥ бути готовими до того, що процеси глобал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™вропейськоњ сп≥льноти неминуче призведуть до ≥нтернац≥онал≥зац≥њ контингенту учн≥в м≥ських шк≥л. ¬ јмстердам≥ школи стали маленьким ¬ав≥лоном. ™ так зван≥ Ђчорн≥ї школи, у ¤ких переважають ≥ноземц≥. ”се це призводить до низки проблем ≥ ставить перед школами нов≥ завданн¤ (≥нтеграц≥њ д≥тей-б≥женц≥в у суп≥льство, вивченн¤ ними мови крањни перебуванн¤ ≥ т.≥.)

5. ”тверджуютьс¤ нов≥ концепц≥њ шк≥льних буд≥вель. “ак, ћонтессор≥-коледж споруджувавс¤ за аналог≥Їю до базарноњ площ≥ з тим, щоб полегшити вкрай необх≥дн≥ д≥т¤м соц≥альн≥ контакти. ” них Ї сво¤ Ђ„ервона площаї (такий кол≥р л≥нолеума) на першому поверс≥, ¤ка Ї одночасно ≥ вестибюлем, ≥ актовою залою, ≥ њдальнею, ≥ великим класом (можна вчити д≥тей пр¤мо на сходинках). ѕрозор≥ переходи м≥ж поверхами та нап≥впрозор≥ ст≥ни клас≥в та двер≥ доповнюють картину внутр≥шньоњ в≥дкритост≥ шк≥льного простору. ƒо того ж, усюди Ї розкладн≥ столики дл¤ самост≥йноњ роботи учн≥в у коридорах. “акий модерновий шк≥льний ланшафт та нап≥в≥ндустр≥альний пейзаж, ¤кий швидше нагадуЇ вокзал чи завод, дл¤ нас Ї незвичним. “ож нам сл≥д уважно вивчати Ђплюсиї й Ђм≥нусиї такого школобуд≥вельного авангарду.
ќкремо хочу сказати к≥лька сл≥в про будинок APS (нац≥онального центру з пол≥пшенн¤ шк≥л) в ”трехт≥, у ¤кому вт≥лено багато ≥дей сучасного осв≥тнього дизайну. ¬и не побачите там н≥ традиц≥йних коридор≥в (ус≥ ст≥ни заокруглен≥, бо Ђпр¤м≥ коридориї тиснуть на псих≥ку), н≥ традиц≥йних номер≥в каб≥нет≥в (на вс≥х двер¤х написано назви найб≥льших р≥чок на фон≥ зображенн¤ крањни чи частини св≥ту, де вони прот≥кають). —под≥ваюсь, що ц≥Їю чудовою ≥деЇю створенн¤ осв≥тнього середовища, ¤ке спри¤ло б вивченню географ≥њ, скористаЇтьс¤ хтось ≥з моњх колег директор≥в шк≥л.
6. ” Ќ≥дерландах д≥Ї зрозум≥лий ≥ простий принцип ф≥нансуванн¤ шк≥л ≥з розрахунку на 1 учн¤, що змушуЇ њх дбати про маркетинг (адже сл≥д боротис¤ за споживача осв≥тн≥х послуг) ≥ всерйоз займатис¤ ф≥нансовим менеджментом.
7. ” голландському сусп≥льств≥ зараз неможливо бути авторитарним кер≥вником. ƒиректор школи Ї не ст≥льки головою (англ≥йська назва headmaster), ск≥льки душею ≥ серцем шк≥льноњ орган≥зац≥њ. “ому американська назва директора школи Ч princ≥pаl Ї б≥льш вдалою. ”чител≥в у школ≥ розгл¤дають не ¤к Ђперсоналї, а ¤к член≥в орган≥зац≥њ, у ¤к≥й директор стоњть не над ними, а поруч ≥з ними. √олландськ≥ фах≥вц≥ п≥дкреслюють, що шк≥льну орган≥зац≥ю сл≥д вирощувати так, ¤к вирощують дерево (п≥дживлювати св≥жими ≥де¤ми, з≥гр≥вати увагою тощо).
якщо 20 рок≥в тому вони зосереджувалис¤ виключно на п≥двищенн≥ майстерност≥ вчител¤, то тепер ставл¤ть ще одне завданн¤ Ч навчити його бути хорошим членом команди. —ьогодн≥ зам≥сть терм≥ну Ђуправл≥нн¤ персоналомї част≥ше вживаЇтьс¤ пон¤тт¤ Ђрозвиток людських ресурс≥вї, ¤ке означаЇ ≥нший п≥дх≥д й ≥ншу концепц≥ю.
ќсоблива увага звертаЇтьс¤ ≥ на культуру орган≥зац≥й, адже культура школи Ч це те, що не видно сторонньому оку, але саме це визначаЇ повед≥нку людей в ц≥й орган≥зац≥њ.
якщо хтось ≥з кер≥вник≥в школи п≥дкреслюЇ, що в нього Ї Ђколектив однодумц≥вї, в≥н повинен бути св≥домий того, що в його школ≥ пануЇ консервативна орган≥зац≥йна культура, ¤ка гасить будь-¤к≥ ≥нновац≥њ (¤кщо вони думають однаково Ч не думаЇ н≥хто!).
8. ƒосв≥д Ќ≥дерланд≥в та ≥нших зах≥дних крањн показуЇ, що зм≥ни в осв≥т≥ не разова под≥¤, це надзвичайно тривалий ≥ складний процес. ¬елика реформа осв≥ти на нац≥ональному р≥вн≥ триваЇ двадц¤ть(!) рок≥в, а просто серйозне пол≥пшенн¤ на р≥вн≥ окремоњ школи Ч ш≥сть рок≥в. ѕричому ≥нновац≥йний розвиток школи Ї Ђзм≥ною шини п≥д час њзди автомоб≥л¤ї. ј так ¤к вир≥шити проблему встановленн¤ Ђна ходуї (школа повинна зм≥нюватис¤ й працювати одночасно) нових Ђшинї дл¤ шк≥льноњ Ђмашиниї не просто, п≥д час запровадженн¤ ≥нновац≥й можлив≥ зупинки ≥ нав≥ть спад у робот≥. якщо бюрократ≥¤ в цей момент не розчавить директора та ≥нших ≥н≥ц≥атор≥в зм≥н, Ђ≥нновац≥йна ¤маї буде подолана ≥ результати п≥дуть вверх. “ож, беручись за реформуванн¤ осв≥ти, сл≥д ≥з самого початку усв≥домлювати, що ми не зможемо зм≥нити на краще все ≥ в≥дразу. ѕевний хаос, хитанн¤, оп≥р, спад Ї неминучими. Ђ≤нновац≥йна ¤маї Ч це теж законом≥рний етап на шл¤ху до зм≥н. якщо, наприклад, хвор≥й людин≥ робл¤ть складну, але потр≥бну операц≥ю, њњ стан п≥сл¤ операц≥њ на ¤кийсь час пог≥ршуЇтьс¤, але пот≥м настаЇ одужанн¤.
”се це сл≥д наполегливо по¤снювати влад≥ та громадськост≥, ≥ головне Ч рухатис¤ дал≥, нав≥ть п≥д вогнем критики.
«вичайно, нам необх≥дно опанувати менеджмент ≥нновац≥й не т≥льки самотужки, а й спираючись на консультативну допомогу ≥нститут≥в п≥сл¤дипломноњ осв≥ти та украњнських аналог≥в голландських недержавних орган≥зац≥й (спод≥ваюсь, що ≥ в нас згодом зТ¤вл¤тьс¤ своњ NSO та APS).
“ак, ѕ≥тер  арстаньЇ вважаЇ, що саме сильн≥ програми консультуванн¤ дозвол¤ють NSO утримувати впродовж багатьох рок≥в пров≥дн≥ позиц≥њ на зах≥дноЇвропейському ринку послуг з осв≥тнього менеджменту.
9. Ќам сл≥д в≥дмовитись ≥ в≥д стереотипу: ефективн≥сть роботи школи напр¤му залежить в≥д обс¤г≥в њњ ф≥нансуванн¤. ÷ей стереотип Ї виправданн¤м власноњ безд≥¤льност≥, адже завжди можна сказати: ЂЌемаЇ грошейї, Ђяк нам плат¤ть, так ми ≥ працюЇмоїЕ
ўе досл≥дженн¤ американського вченого ƒж. —.  олемана у 1966 роц≥ показало, що ск≥льки не плати вчител¤м ≥ ¤к не пол≥пшуй матер≥ально-техн≥чну базу, ефективн≥сть роботи школи все одно не зм≥нюЇтьс¤.
ѕодальш≥ досл≥дженн¤, зокрема ƒженкса (1972 р≥к), п≥дтвердивши висновок  олемана показали, що Ї багато дешевих стратег≥й, ¤к≥ дозвол¤ють пол≥пшити навчальний процес ≥, наприклад, без супердорогих “«Ќ. –озукрупненн¤ шк≥л (про концепц≥ю малих шк≥л усередин≥ великоњ ми вже згадували), зменшенн¤ к≥лькост≥ учн≥в у класах, орган≥зац≥¤ позаурочноњ активност≥ учн≥в Ч ц≥ прост≥, але дуже ефективн≥ напр¤мки пол≥пшенн¤ роботи шк≥л все ж вимагають певних кошт≥в. ј от дос¤гненн¤ наступних характеристик ефективноњ школи не вимагаЇ н≥¤ких додаткових витрат:
t утвердженн¤ спри¤тливоњ атмосфери;
t висок≥ оч≥куванн¤ щодо здатност≥ учн≥в дос¤гнути великих усп≥х≥в у навчанн≥ (ефект ѕ≥гмал≥она);
t пост≥йний мон≥торинг результат≥в навчанн¤ учн≥в;
t зосередженн¤ (сфокусован≥сть) на опануванн≥ учн¤ми базових ум≥нь;
t ефективне використанн¤ навчального часу;
t осв≥тнЇ л≥дерство(!).
як бачимо, останн¤ риса ефективноњ школи нац≥люЇ њњ кер≥вника на принципово в≥дм≥нну роль в≥д того, до чого ми його привчили, коли оц≥нювали, ≥ продовжуЇмо й дал≥ оц≥нювати роботу директора школи по тому, що в н≥й Ї. —в≥товий досв≥д показуЇ, що бути т≥льки господарником чи адм≥н≥стратором Ч вкрай неефективно. Ќеобх≥дно бути перш за все л≥дером осв≥ти, ¤кий маЇ ч≥тке баченн¤ того, що Ї хорошою осв≥тою, ум≥Ї зробити ≥з традиц≥йноњ школи орган≥зац≥ю, ¤ка навчаЇтьс¤, п≥дтримуЇ ≥ пробуджуЇ ентуз≥азм учител≥в, розширюЇ перед ними свободу виборуЕ
10. «м≥ни, перш за все, мають в≥дбутись у св≥домост≥ ≥ндив≥д≥в, ≥ т≥льки п≥сл¤ цього сам≥ собою зм≥н¤тьс¤ ≥ установи, ≥ заклади осв≥ти. —аме завданн¤ зм≥нити ментал≥тет, в≥дмовитис¤ в≥д застар≥лих у¤влень про осв≥ту Ї найважчим. ѕобачити перспективу власного розвитку, навчитис¤ мр≥¤ти, знаходити час дл¤ стратег≥чного, системного мисленн¤, зрозум≥ти, що не може бути досконалоњ школи, ≥ нав≥ть найкращ≥ школи повинн≥ пост≥йно покращувати свою роботу Ч це ≥ Ї нова ментальна модель директора школи. NSO маЇ добре розроблен≥ технолог≥њ Ђформуванн¤ї нового стилю педагог≥чного мисленн¤. —еред засоб≥в, ¤к≥ вони застосовують, Ї: 1) тренуванн¤, коли вчать, Ђ¤к вудити рибуї безпосередньо на робочому м≥сц≥; 2) кл≥н≥чна суперв≥з≥¤ ¤к саморефлекс≥¤ проблем особистого профес≥йного становленн¤, ¤ку веде профес≥йний супервайзер дл¤ 1-3 ос≥б кожн≥ два тижн≥; 3) ≥нтерв≥з≥¤, п≥д час ¤коњ 4-7 учасник≥в сам≥ Ђвчатьс¤ вудити рибуї, ставл¤чи один одному запитанн¤, на ¤ких немаЇ Ђправильноњї в≥дпов≥д≥; 4) суперв≥з≥¤ на робот≥ (менторинг), ¤ка чимось нагадуЇ наше стажуванн¤ молодих спец≥ал≥ст≥в; 5) консультац≥њ колег, ¤к≥ Ђдають вже сп≥йману рибуї (дають квал≥ф≥кован≥ поради тод≥, коли ти њх потребуЇш).
”с≥ ц≥ методи пол≥пшенн¤ профес≥онал≥зму дають можлив≥сть краще зрозум≥ти власний тип мисленн¤, навчитис¤ слухати ≥нших, погл¤нути на свою роботу збокуЕ
÷≥кав≥ люди ц≥ голландц≥! ¬они страшенно любл¤ть њздити на велосипед≥, не надто переймаючись дотриманн¤м правил вуличного руху. √олландськ≥ ж≥нки зовс≥м не користуютьс¤ косметикою. «ам≥сть принципу Ђћо¤ хата скраюї там д≥Ї правило Ђѕодумай про сус≥даї. ” т≥й рол≥, ¤ку в нас в≥д≥граЇ такий культовий продукт, ¤к Ђсалої, там виступають оселедц≥, ¤ких голландц≥ ковтають ц≥лими, в≥дкинувши голову назад. “ам н≥хто не може гаразд по¤снити, чому столицею крањни Ї јмстердам, ¤кщо королева, парламент, ур¤д, посольства знаход¤тьс¤ в √ааз≥. √олландц≥ т≥льки п≥дкреслюють, що грош≥ заробл¤ють у –отердам≥ (головне промислове м≥сто), розпод≥л¤ють у √ааз≥, а витрачають в јмстердам≥.
√олландськ≥ музењ Ї не т≥льки м≥сцем, де виставл¤ють напоказ т≥ чи ≥нш≥ експонати, це одночасно ≥ театр (там грають чудов≥ шоу), ≥ навчальний центр, ≥ центр розваг (усюди, наприклад, Ї дит¤ч≥ к≥мнати), ≥ сувен≥рний магазин, ≥ кафеЕ
якби ¤ був п≥дл≥тком 13-15 рок≥в, мен≥ б захот≥лос¤ оселитись у музењ техн≥ки ЂЌемої, ¤кий Ї супермодерновим технопол≥сом, ≥ там жити до того часу, доки не стану дорослим.
¬ јмстердам≥ можна побачити розм≥щен≥ по сус≥дству будинок дит¤чого садочка ≥ п≥дсв≥чену червоним кольором в≥трину з д≥вками, профес≥¤ ¤ких дуже далека в≥д пос≥ву Ђрозумного, доброго, в≥чногої.
ѕроте це не завадило голландц¤м створити чи не найкращу в ™вроп≥ систему осв≥ти. Ўкода, що ми часто не дуже придивл¤Їмос¤ до школи малих крањн, таких ¤к Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤, ≤зрањль, Ќова «еланд≥¤Е
“ож наполегливо рекомендую вс≥м, кого ц≥кавл¤ть проблеми трансформац≥њ осв≥ти, звернути особливу увагу на надбанн¤ наших колег ≥з Ќ≥дерланд≥в. Ѕо, ¤к пишуть сам≥ про себе голландц≥, ¤к≥, на м≥й погл¤д, Ї найб≥льшими Ївропейц¤ми з ус≥х народ≥в, що насел¤ють наш континент: Ђ—учасна √олланд≥¤ Ч маленький хлопчик в клас≥ Ђ™вропаї, в≥н не турбуЇ занадто н≥ його мешканц≥в, н≥ пол≥тик≥в. јле, маючи про все свою думку та зд≥ймаючи достатньо галасу, нав≥ть маленький хлопчик може бути пом≥ченим. якщо пощастить, в≥н може нав≥ть стати кап≥таном класу, ≥ цю м≥с≥ю в≥н з≥ своњм тонким в≥дчутт¤м неправди може виконати справедлив≥ше за будь-¤ких ≥нших член≥в класу.
P.S. ћоњ виборц≥ в м.  ≥ровоград≥ ви¤вилис¤ надзвичайно в≥дданими людьми. ѕопри те, що ¤ њх Ђпокинувї напризвол¤ще у найв≥дпов≥дальн≥ший момент передвиборчоњ кампан≥њ, вони знову обрали мене депутатом обласноњ ради.
“ож тепер ¤ можу пропонувати вс≥м пол≥тикам ¤к Ђноу хауї власну Ђпол≥технолог≥юї дистанц≥йноњ участ≥ у виборах.

√ромовий ¬≥ктор. як зм≥нити шину п≥д час њзди?! // ƒзеркало тижн¤, 2002, є15.