онцепц≥¤ г≥мназ≥њ ≥мен≥ “араса Ўевченка

 

Ќайб≥льша насолода у житт≥ Ч зробити те,
про що кажуть: це зробити неможливо.

¬альтер Ѕагехот
 

Ќаше педагог≥чне кредо
 

ћи знаЇмо: сьогодн≥ в ”крањн≥ Ї хорош≥ спец≥ал≥сти в р≥зних сферах знань. “а у нас не вистачаЇ людей, ¤к≥ були б не т≥льки компетентними у своњй справ≥, але й могли брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за вир≥шенн¤ сусп≥льно значимих завдань, ¤к≥ конструктивно реагували б на найменш≥ зм≥ни в житт≥ сусп≥льства. √≥мназ≥¤ бере на себе м≥с≥ю зростити таких людей.

ћи хочемо: щоб г≥мназ≥¤ стала остр≥вцем люд¤ност≥ й любов≥, творчост≥ й пост≥йного пошуку, щоб њњ випускники на все житт¤ засвоњли: ¤кщо хочеш стати щасливим, то сл≥дуй золотому правилу- розум в голов≥, чесн≥сть у серц≥, здоров'¤ в т≥л≥. √≥мназ≥¤ дл¤ тих, хто бажаЇ неможливого, маЇ зухвал≥ плани й над≥њ, сповнений настроЇм п≥знавального романтизму.

ћи д≥Їмо: збираЇмо ентуз≥аст≥в-педагог≥в, вчимос¤ вчити г≥мназист≥в на основ≥ передових осв≥тн≥х технолог≥й. ” г≥мназ≥њ працюЇ психолого-педагог≥чна лаборатор≥¤, ¤ка накопичуЇ досв≥д педагог≥чних розробок, науково-методична рада, ¤ка орган≥зовуЇ роботу по оновленню зм≥сту навчанн¤, впровадженню сучасних форм ≥ метод≥в навчанн¤.

ћи в≥римо в майбутнЇ ”крањни, ми впевнено дивимось уперед ≥ бачимо майбутт¤ у св≥тлих тонах.
 онцептуальна модель сучасноњ г≥мназ≥њ та програма њњ розвитку грунтуЇтьс¤ на ф≥лософ≥њ осв≥ти, ¤ка в≥дпов≥даЇ ц≥нност¤м Ђв≥дкритого сусп≥льстваї та виходить з таких оптим≥стичних прогноз≥в щодо перспектив громадсько-пол≥тичного та економ≥чного розвитку ”крањни в найближч≥ 10 рок≥в:

1. ”крањна буде Ђв≥дкритоюї крањною, ¤ка рухатиметьс¤ в напр¤мку до все б≥льш повноњ та ефективноњ ≥нтеграц≥њ у св≥тове сп≥втовариство. “ому ≥ крањна в ц≥лому повинна ставати конкурентноспроможн≥шою, ≥ кожен випускник г≥мназ≥њ повинен отримати п≥д час навчанн¤ основу дл¤ високоњ конкурентноспроможност≥ на св≥товому та нац≥ональному ринках прац≥. ƒл¤ цього в≥н повинен волод≥ти сучасними технолог≥¤ми (перш за все Ч ≥нформац≥йними та комун≥кац≥йними) ≥ знати хоча б одну ≥ноземну мову, поширену на «аход≥.

2. ”крањна буде розвивати свою нац≥ональну культуру та мову, ≥нтегруватиметьс¤ у св≥т, збер≥гаючи т≥сн≥ культурн≥ та економ≥чн≥ зв'¤зки з крањнами колишнього –ад¤нського —оюзу. ¬ умовах пол≥етн≥чного й пол≥культурного середовища г≥мназ≥¤ маЇ стати школою д≥алога культур.

3. ¬ ”крањн≥ буде утверджуватис¤ правова держава, у ¤к≥й людина повинна знати своњ права та вм≥ти њх в≥дстоювати. ƒл¤ нашоњ держави XXI стол≥тт¤ стане епохою тр≥умфу прав людини, утвердженн¤ пр≥оритетност≥ гуманоцентричних та гуман≥стих ц≥нностей. —аме цим зумовлюватиметьс¤ процес гуман≥зац≥њ та гуман≥таризац≥њ осв≥ти ¤к головний напр¤мок њњ реформуванн¤.

4. ¬ ”крањн≥ буде зм≥цнюватис¤ в≥льне сусп≥льство, у ¤кому кожен громад¤нин повинен ум≥ти приймати самост≥йн≥ р≥шенн¤, ум≥ти обирати ≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за св≥й виб≥р. “ому з'¤вл¤тиметьс¤ б≥льше можливостей зад≥¤ти головний ресурс динам≥зац≥њ процесу розвитку осв≥тньоњ системи г≥мназ≥њ Ч ресурс свободи.

5. ¬ ”крањн≥ буде розвиватис¤ соц≥ально зор≥Їнтоване ринкове господарство. “ож ще в г≥мназ≥њ необх≥дно пробуджувати ≥н≥ц≥ативу, п≥дприЇмлив≥сть, пот¤г до самост≥йноњ активност≥ в поЇднанн≥ з духом соц≥альноњ справедливост≥, уваги до проблем й ≥нтерес≥в оточуючих.

6. ” третьому тис¤чол≥тт≥ ”крањна всл≥д за високорозвиненими крањнами неминуче вступить у фазу пост≥ндустр≥ального (≥нформац≥йного) сусп≥льства, у ¤кому пров≥дну роль в≥д≥грають гуман≥тарн≥ знанн¤ й гуман≥тарн≥ ц≥нност≥, здатн≥сть до саморозум≥нн¤ й комун≥кац≥њ з ≥ншими людьми, спроможн≥сть до трудовоњ й соц≥альноњ моб≥льност≥ в умовах, ¤к≥ динам≥чно зм≥нюютьс¤. “ому головним ум≥нн¤м, ¤ким маЇ озброњти учн≥в г≥мназ≥¤, стаЇ вм≥нн¤ самост≥йно знаходити й опрацьовувати ≥нформац≥ю, здобувати осв≥ту впродовж усього житт¤, генерувати нов≥ ≥дењ.

7. ¬ ”крањн≥ всл≥д за ≥ншими Ївропейськими крањнами розпочнетьс¤ радикальна реформа шк≥льноњ осв≥ти, ¤ка призведе до значного розширенн¤ самост≥йност≥ заклад≥в осв≥ти ¤к у ф≥нансово-господарчих питанн¤х, так ≥ в питанн¤х орган≥зац≥њ управл≥нн¤, осв≥тнього плануванн¤.

ћи спираЇмос¤ на низку ≥дей, ¤к≥ окреслюють контури гуман≥стичноњ ф≥лософ≥њ осв≥ти.

ќсновними педагог≥чними ≥де¤ми, на ¤ких грунтуЇтьс¤ концепц≥¤ розвитку г≥мназ≥њ, Ї:

ћи погоджуЇмос¤: нове Ч це добре забуте старе. ƒес¤тир≥чний досв≥д в≥дродженн¤ г≥мназ≥њ п≥дтвердив, що в цьому перефразованому вислов≥ Ї рац≥ональне зерно. Ѕудуючи заклад нового типу, ми вчимось ≥ у власного минулого, ≥ в чужого сучасного. ѕриск≥пливий анал≥з феномену Ђстароњ г≥мназ≥њї не означаЇ нам≥ру коп≥ювати осв≥тн≥ модел≥ стор≥чноњ давност≥. ÷е неможливо й нерац≥онально. ƒл¤ нас ц≥нна сама ≥де¤ г≥мназ≥йноњ осв≥ти. —прийн¤тт¤ своЇњ м≥с≥њ ¤к продовжувач≥в традиц≥й ™лисаветградськоњ г≥мназ≥њ Ч це не т≥льки спос≥б усв≥домити себе у простор≥ й час≥, знайти ≥сторико-педагог≥чне п≥дгрунт¤ дл¤ нин≥шнього етапу становленн¤ навчальних заклад≥в нового (чи добре забутого старого) типу, це й здатн≥сть прийн¤ти виклик тих завдань, ¤к≥ так ≥ залишилис¤ не вир≥шеними нашими попередниками. “ож дес¤ть рок≥в в≥дродженн¤ г≥мназ≥њ стали дл¤ нашого педагог≥чного колективу спробою дати в≥дпов≥дь одночасно на два виклики Ч виклик сучасност≥ й виклик незавершеноњ д≥њ. √≥мназ≥¤ Ч це м≥сце, де спрацьовують не стереотипи та упередженн¤, а здоровий глузд ≥ прагматизм.
«ам≥сть традиц≥йноњ школи ми створюЇмо школу з традиц≥¤ми. “радиц≥йна школа Ч це така, ¤к ус≥ (а ¤кою Ї типова рад¤нська школа, ми добре знаЇмо); школа з традиц≥¤ми Ч та, що не схожа на ≥нш≥, та, що прагне дос¤гти ≥деалу.
ћи ≥н≥ц≥юЇмо власним прикладом громадсько-педагог≥чний рух, гаслом ¤кого стали слова: Ђ ожн≥й школ≥ зам≥сть пор¤дкового номера та ун≥ф≥кованих навчальних план≥в Ч своЇ ≥м'¤, своЇ неповторне обличч¤, свою ≥стор≥ю, свою ф≥лософ≥ю осв≥ти та власну концепц≥ю розвиткуї.

√≥мназ≥¤ маЇ св≥й неповторний стиль. ¬ оформленн≥ каб≥нет≥в, в ≥нтер'Їрах коридор≥в, нав≥ть у манер≥ од¤гатис¤, ≥ тим б≥льше у зм≥ст≥ й технолог≥¤х навчанн¤ ви побачите, що ми, в≥дроджуючи г≥мназ≥йну осв≥ту, не п≥шли шл¤хом ретро, а створили сучасну украњнську г≥мназ≥ю в Ївропейському розум≥нн≥ цього слова.

Ќав≥ть образ “араса Ўевченка, ≥м'¤ ¤кого носить наш навчальний заклад, ми у¤вл¤Їмо не в Ђкожус≥ї, дл¤ нас це молода осв≥чена людина, украњнець ≥ громад¤нин св≥ту.

јле головне в стил≥ роботи г≥мназ≥њ Ч свобода й розкут≥сть наших учн≥в ≥ вчител≥в. ” нас ум≥ють ц≥нувати живу думку, допитливий погл¤д, парадоксальне мисленн¤, в≥дкрит≥сть до ≥нших переконань.
ћи ч≥тко визначаЇмо загальн≥ завданн¤ ≥ принципи г≥мназ≥йноњ осв≥ти. ” г≥мназ≥њ ≥м.“араса Ўевченка пануЇ тверде переконанн¤, що кожен учень Ч це ун≥кальна й неповторна ≥ндив≥дуальн≥сть. “ому пр≥оритет в≥льного розвитку особи Ї базовим принципом побудови осв≥тньоњ системи г≥мназ≥њ. Ќаше завданн¤ Ч зрозум≥ти кожну особист≥сть та ви¤вити до нењ повагу. “ому наша головна мета пол¤гаЇ у створенн≥ атмосфери турботи й п≥дтримки учн≥в, ¤ка спри¤ла б розвитку њхн≥х можливостей, задовольн¤ла њхн≥ ≥нтелектуальн≥, емоц≥йн≥ й соц≥альн≥ потреби. Ќаша робота спр¤мована на те, щоб кожен г≥мназист м≥г:

” г≥мназ≥њ ц≥нують почутт¤ незалежност≥, ¤ке поЇднуЇтьс¤ з в≥дпов≥дальн≥стю за виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в, заохочують ≥ндив≥дуальн≥ ≥нтереси, шанують допитлив≥сть, пот¤г до знань.

ћи усв≥домлюЇмо, що т≥льки в початков≥й школ≥ нам, дорослим, доц≥льно проектувати осв≥тн≥й процес, дозвол¤ючи учн¤м обирати лише на Ђдесертї гурток чи секц≥ю. Ќа наступних ступен¤х осв≥тн¤ система повинна переор≥Їнтовуватис¤ на задоволенн¤ потреб ≥ндив≥дуального розвитку кожноњ дитини. јдже в г≥мназ≥йних класах, особливо в останн≥ три роки навчан¤, учн≥ в змоз≥ самост≥йно проектувати ≥ндив≥дуальну осв≥тню траектор≥ю. “аким чином, учень може поступово рухатис¤ в≥д школи Ђобщепитаї, у ¤к≥й д≥Ї принцип Ђњж, що даютьї, до педагог≥чного Ђћакдональдсаї, у ¤кому вже Ї значний виб≥р Ђстравї, ≥ дал≥ у напр¤мку створенн¤ продвинутого Ђресторануї з широким вибором р≥зноман≥тних осв≥тн≥х меню, здатним задовольнити ¤к типов≥, так ≥ найвишукан≥ш≥ смаки споживач≥в осв≥тн≥х послуг.

ѕереор≥Їнтац≥¤ г≥мназ≥њ на задоволенн¤ потреб ≥ндив≥дуального розвитку Ч це в≥дпов≥дь на виклик часу. якщо ми цього не зробимо, школа ви¤витьс¤ неспроможною виконувати функц≥њ ≥нституту осв≥ти XXI стол≥тт¤.

ћи прагнемо бути м≥кромоделлю держави, громад¤ни ¤коњ мають можлив≥сть в≥дчути демократ≥ю в д≥њ.

√≥мназ≥¤ Ї м≥сцем, де учн≥ здобувають перш≥ навички житт¤ в демократичному сусп≥льств≥. Ќаш навчальний заклад Ї наочним прикладом практичноњ реал≥зац≥њ принципу громадсько-державного управл≥нн¤ осв≥тою. —аме за ≥н≥ц≥ативою "знизу" групи ентуз≥аст≥в, об'Їднаних в оргком≥тет по в≥дродженню г≥мназ≥њ, при широк≥й п≥дтримц≥ громадськост≥ м≥ста ≥ вдалос¤ в≥дновити роботу г≥мназ≥њ п≥сл¤ б≥льш н≥ж с≥мдес¤тир≥чноњ перерви. —аме в≥дмова в≥д авторитарних метод≥в орган≥зац≥њ шк≥льного житт¤, партнертство задл¤ сп≥льного усп≥ху дали можлив≥сть створити г≥мназ≥ю ¤к в≥дкриту педагог≥чну систему, ¤ка легко сприймаЇ нов≥ ≥дењ, продукуЇ осв≥тн≥ ≥н≥ц≥ативи, в≥дгукуЇтьс¤ на волеви¤вленн¤ вс≥х учасник≥в осв≥тнього процесу.

” нас д≥Ї громадська рада, батьк≥вський ком≥тет, учн≥вський парламент, дес¤тки об'Їднань за ≥нтересамиЕ

√≥мназисти вчатьс¤ робити усв≥домлений виб≥р, голосуючи з р≥зних питань Ч починаючи з того, ¤кою буде форма од¤гу в њхньому клас≥, ≥ зак≥нчуючи тим, хто буде головою учн≥вського парламенту. ƒо реч≥, сама процедура обранн¤ парламенту перетворюЇтьс¤ на захоплюючу гру-шоу Ђ¬иборинаї.

¬и можете побачити кооперативний спос≥б навчанн¤ в багатьох класах: учн≥ працюють маленькими групами, а вчител≥ в м≥ру необх≥дност≥ координують њхню роботу. “ак г≥мназисти вчатьс¤ працювати разом, виробл¤ти сп≥льн≥ р≥шенн¤, зовс≥м ¤к ми, доросл≥, у нашому Ђсправжньому св≥т≥ї.

ћи забезпечуЇмо гуман≥тарну спр¤мован≥сть навчанн¤, ¤ка передбачаЇ поглиблене вивченн¤ украњнськоњ та к≥лькох ≥ноземних мов (англ≥йськоњ, н≥мецькоњ, рос≥йськоњ), украњнськоњ та заруб≥жноњ л≥тератури, соц≥олог≥њ, риторики, св≥товоњ художньоњ культури та ≥нших предмет≥в ≥ факультативних курс≥в гуман≥тарного циклу. «авд¤ки збереженню базового р≥вн¤ викладанн¤ природничо-наукових дисципл≥н ми даЇмо можлив≥сть випускников≥ г≥мназ≥њ при зм≥н≥ його життЇвих ор≥Їнтир≥в мати достатн≥й р≥вень знань дл¤ вступу до навчального закладу будь-¤кого проф≥лю.

ћи один ≥з небагатьох навчальних заклад≥в м≥ста, ¤кий пропонуЇ р≥знор≥вневу систему навчанн¤ дл¤ старшокласник≥в, ≥ндив≥дуальну педагог≥чну п≥дтримку кожного г≥мназиста з боку вчител¤-наставника, однозм≥нний режим роботи та комфортн≥ умови життЇд≥¤льност≥. ’оч г≥мназ≥¤ Ї навчальним закладом ≥з зайн¤т≥стю учн≥в упродовж повного дн¤, у друг≥й половин≥ дн¤ плануютьс¤ лише зан¤тт¤ об'Їднань за ≥нтересами, факультативних курс≥в або проход¤ть св¤та, походи, екскурс≥њ, участь у ¤ких Ї добров≥льною.

”никнути проблем перевантаженн¤ дозвол¤Ї ≥ достатн≥й життЇвий прост≥р трьох корпус≥в г≥мназ≥њ, ¤к≥сне харчуванн¤, можлив≥сть зайн¤тис¤ спортом, орган≥зац≥¤ зм≥стовного дозв≥лл¤ тощо.

ћи максимально зад≥юЇмо у процес≥ навчанн¤, користуючись перевагами розташуванн¤ в центр≥ м≥ста, весь соц≥ально-культурний потенц≥ал, ¤кий зосереджений навколо г≥мназ≥њ. ѕедагог≥чний ун≥верситет, ≥нститут комерц≥њ та педагог≥чна академ≥¤, три обласних б≥бл≥отеки, краЇзнавчий музей, к≥нотеатр Ђ«ор¤нийї, драматичний театр ≥ ф≥лармон≥¤, стад≥он ≥  овал≥вський парк Ч ус≥ ц≥ заклади створюють необх≥дну ауру й неповторний колорит г≥мназ≥йного кварталу, ¤к≥ дають додатков≥ можливост≥ кожному г≥мназистов≥ дл¤ творчого зростанн¤.

“ому н≥кого не дивують зан¤тт¤ факультативного курсу з ≥стор≥њ г≥мназ≥њ в зал≥ краЇзнавчоњ л≥тератури обласноњ науковоњ б≥бл≥отеки чи церемон≥¤ посв¤ти в г≥мназисти на сцен≥ к≥нотеатру Ђ«ор¤нийї.

ћи надаЇмо широке коло додаткових можливостей дл¤ задоволенн¤ осв≥тн≥х потреб:

якщо ви зав≥таЇте до г≥мназ≥њ у друг≥й половин≥ дн¤, побачите репетиц≥ю хореограф≥чного ансамблю Ђятранчикї, пом≥тите, ≥з ¤ким задоволенн¤м д≥ти грають у шахи або тренуютьс¤ у спортивних секц≥¤х, почуЇте, ¤к сп≥вають учн≥ вокального гуртка або розучують нову сцену учасники театральноњ студ≥њЕ ”се це та багато ≥ншого орган≥зовуЇ центр творчост≥ та дозв≥лл¤ Ђ онтактї.

 ожен учень г≥мназ≥њ щороку обираЇ тему творчоњ роботи та вчител¤-консультанта, ¤кий допомагаЇ у њњ п≥дготовц≥.

Ћ≥га ≥нтелектуальних ≥гор даЇ можлив≥сть вдосконалити себе кожному, кого приваблюють ≥нтелектуальн≥ пригоди та змаганн¤ ум≥в.

якщо вам пощастить, ви можете стати св≥дками проведенн¤ одного ≥з традиц≥йних г≥мназ≥йних св¤т.

¬и можете тут зустр≥ти в ¤кост≥ почесних гостей г≥мназ≥њ в≥домих письменник≥в, пол≥тик≥в, митц≥в.

ƒ≥ти часто ход¤ть на екскурс≥њ до краЇзнавчого музею, арх≥ву, в≥дв≥дують театр, ф≥лармон≥ю, наукову б≥бл≥отеку.

” г≥мназ≥њ Ї традиц≥¤ побратимських зв'¤зк≥в з ≥ншими навчальними закладами ”крањни. “ож не дивуйтесь, ¤кщо дов≥даЇтес¤, що ¬еликдень учн≥ г≥мназ≥њ провод¤ть на Ћьв≥вщин≥.

” √еклбер≥ ‘≥нна, л≥тературного геро¤ ћарка “вена, Ї фраза: ЂЌавчанн¤ у школ≥ не повинно заважати моњй осв≥т≥ї. ” наш≥й г≥мназ≥њ з розум≥нн¤м поставилис¤ б до такоњ позиц≥њ учн¤, адже ми розгл¤даЇмо знанн¤ ¤к потенц≥ал д≥Їспроможност≥, здатн≥сть людини д≥¤ти. “ож наш навчальний заклад став м≥сцем зустр≥ч≥ дитини з дорослим з приводу здобутт¤ важливого дл¤ себе знанн¤. —тратег≥чна мета г≥мназ≥њ Ч навчити д≥тей жити у св≥т≥, ¤кий пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, спонукати њх самих виступати в рол≥ Ђнос≥њв зм≥нї.

ћи спираЇмос¤ на батьк≥в, ¤к на головних наших пом≥чник≥в.

Ѕатьки наших учн≥в не т≥льки виконують роль безпосередн≥х замовник≥в осв≥тн≥х послуг дл¤ своњх д≥тей, а й стають активними учасниками осв≥тнього процесу. ѕо сут≥, до г≥мназ≥њ приймають не т≥льки учн≥в, а й њхн≥х батьк≥в, ¤к≥ на випускн≥й церемон≥њ теж отримують неформальний документ про г≥мназ≥йну осв≥ту ¤к додаток до атестату зр≥лост≥ випускника.
¬иб≥р батьками г≥мназ≥њ зумовлений прагненн¤м знайти:

—илами батьк≥в орган≥зовуютьс¤ вечори, зустр≥ч≥, св¤та. ”же традиц≥йним став щор≥чний огл¤д-конкурс Ђ“аланти наших батьк≥вї, мета ¤кого Ч моб≥л≥зувати творчий потенц≥ал батьк≥вськоњ громади г≥мназ≥њ. ”чн≥вський колектив г≥мназ≥њ теж зв≥туЇ перед батьками п≥д час г≥мназ≥йного фестивалю Ђ“равневий в≥ночокї.

ј творч≥ роботи Ї результатом колективноњ роботи учн¤ разом з учител¤ми за найактивн≥шоњ участ≥ батьк≥в.

” г≥мназ≥њ багато каб≥нет≥в оформлено руками батьк≥в, багато книг та техн≥чних засоб≥в навчанн¤ теж придбано на њхн≥ кошти. —творена з ≥н≥ц≥ативи батьк≥в благод≥йна орган≥зац≥¤ Ђ™лисаветградський благод≥йний фонд спри¤нн¤ г≥мназ≥йн≥й осв≥т≥ї даЇ можлив≥сть п≥дтримувати матер≥альну базу г≥мназ≥њ на достатньому р≥вн≥ нав≥ть в умовах, коли держава, по сут≥, кинула њњ напризвол¤ще.

Ќаш навчальний заклад зм≥г об'Їднати зусилл¤ тих мешканц≥в м≥ста, ¤к≥ бажають, щоб њхн≥ д≥ти здобули пристойну осв≥ту.

ƒо реч≥, майже вс≥ д≥ти наших учител≥в, багатьох викладач≥в педагог≥чного ун≥верситету, осв≥т¤нських кер≥вник≥в р≥зного р≥вн¤ навчались або навчаютьс¤ саме в нас. “ож люди, ¤к≥ розум≥ють, що таке пристойна осв≥та, ≥ сам≥ мають можлив≥сть спри¤ти становленню ефективноњ педагог≥чноњ системи г≥мназ≥њ, тепер д≥ють разом з нами задл¤ майбутнього своњх д≥тей.

ћи адекватно реагуЇмо на зм≥ну принципових засад осв≥тнього менеджменту: перех≥д в≥д управл≥нн¤ людьми до управл≥нн¤ процесами.

Ќовий осв≥тн≥й менеджмент призв≥в до утвердженн¤ в управл≥нськ≥й систем≥ г≥мназ≥њ таких тенденц≥й:

1. ¬≥дмова в≥д авторитарного стилю управл≥нн¤ ≥ перех≥д до л≥дерства, партнерства та демократичних процедур узгодженн¤ р≥шень.

2. Ѕ≥льш глибоке й повне делегуванн¤ повноважень по л≥н≥њ Ђзверху Ч внизї у поЇднанн≥ з над≥ленн¤м в≥дпов≥дальн≥стю (н≥коли не роби того, що можуть зробити самост≥йно твоњ заступники, учител≥ та учн≥).

3. ѕрийн¤тт¤ науково обірунтованих р≥шень на основ≥ анал≥зу повноњ й добро¤к≥сноњ ≥нформац≥њ, з≥браноњ й обробленоњ за допомогою сучасних метод≥в.

4. ќрган≥зац≥¤ роботи педагог≥чного колективу за принципом Ђми вс≥ робимо одну справуї (принцип сп≥вроб≥тництва).
5. ѕост≥йне навчанн¤ вс≥х, усюди й увесь час.

6. «м≥на ор≥Їнтир≥в управл≥нськоњ д≥¤льност≥ в напр¤мку переходу в≥д управл≥нн¤ г≥мназ≥Їю до управл≥нн¤ процесом навчанн¤ та розвитку кожного учн¤.

ћи Ї зразком усп≥шного застосуванн¤ технолог≥й соц≥ального впровадженн¤ ≥нновац≥й у традиц≥йному осв≥тньому середовищ≥ та створенн¤ принципово новоњ системи управл≥нн¤ закладом осв≥ти, ¤ка базуЇтьс¤ на таких засадах сучасного осв≥тнього менеджменту:

1. ѕерех≥д в≥д управл≥нн¤ людьми до управл≥нн¤ процесом зм≥н, ¤кий передбачаЇ проходженн¤ таких р≥вн≥в нововведень, ¤к п≥двищенн¤ р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чного персоналу г≥мназ≥њ (участь у робот≥ р≥зноман≥тних в≥тчизн¤них та м≥жнародних програм та проект≥в, творч≥ в≥др¤дженн¤, забезпеченн¤ повним комплектом педагог≥чноњ пер≥одики тощо), зм≥ну усталених орган≥зац≥йних процедур (реальний перех≥д на громадсько-державну модель управл≥нн¤, орган≥зац≥¤ п≥дготовки та проведенн¤ нарад ¤к колективного творчого процесу тощо), зм≥ну орган≥зац≥йноњ структури навчального закладу (створенн¤ комплексу, ¤кий ≥нтегрував зусилл¤ к≥лькох заклад≥в осв≥ти, реорган≥зац≥¤ системи методичноњ роботи), зм≥ну стратег≥њ розвитку закладу осв≥ти (курс на створенн¤ ≥ндив≥дуально ор≥Їнтованоњ системи навчанн¤, гуман≥таризац≥ю та глобал≥зац≥ю осв≥тнього процесу тощо), зм≥ну орган≥зац≥йноњ культури (формуванн¤ нових традиц≥й та норм повед≥нки, стилю викладанн¤, символ≥ки г≥мназ≥њ тощо).

2. ¬икористанн¤ техн≥ки стратег≥чного плануванн¤ розвитку г≥мназ≥њ. “ак, в≥с≥м рок≥в основн≥ напр¤мки процесу в≥дродженн¤ г≥мназ≥њ визначалис¤ перспективною програмою Ђ√≥мназ≥¤ Ч 2000ї, зараз ус≥ учасники осв≥тнього процесу дос¤гли згоди щодо програми подальшого руху Ђ√≥мназ≥¤ Ч 2010. ѕогл¤д у ’’≤ стол≥тт¤ї.

3. «астосуванн¤ сучасних методик моделюванн¤ осв≥тнього середовища г≥мназ≥њ, ¤ке створюЇ широкий спектр можливостей дл¤ ефективного особист≥сного саморозвитку кожного учн¤, породжуЇ атмосферу творчост≥ та емоц≥йного комфорту.

4. ¬нутр≥г≥мназ≥йний мон≥торинг ¤кост≥ роботи г≥мназ≥њ на основ≥ щор≥чного комплексного анал≥зу вс≥ма учасниками осв≥тнього процесу широкого д≥апазону ≥ндикатор≥в (показник≥в) њњ функц≥онуванн¤ та динам≥ки розвитку. —творенн¤ та усп≥шна апробац≥¤ системи в≥дстежуванн¤ результативност≥ роботи г≥мназ≥њ дозвол¤Ї ≥ на р≥вн≥ всього м≥ста реал≥зувати ≥дею Ч заклади осв≥ти повинн≥ змагатис¤ не один з одним, а сам≥ з собою.

5. ќпора на ефективно д≥ючу систему стимулюванн¤ прац≥ ¤к учител≥в (комплексна програма Ђ ар'Їра вчител¤ї, г≥мназ≥йний конкурс Ђ”читель рокуї та ≥н.), так ≥ учн≥в (орган≥зац≥¤ роботи ел≥тарного клубу Ђ«олота дес¤ткаї, прем≥њ за перемогу в конкурсах Ћ≥ги ≥нтелектуальних ≥гор тощо). як показуЇ анал≥з стимулюючих фактор≥в, неаби¤ке значенн¤ дл¤ персоналу г≥мназ≥њ маЇ сама можлив≥сть працювати в сучасному ≥нформац≥йному та соц≥ально-педагог≥чному середовищ≥, реал≥зувати себе в розвинутому соц≥ум≥.

6. Ќапрацюванн¤ чи адаптац≥¤ до умов г≥мназ≥њ комплексу методик вивченн¤ особистост≥ г≥мназиста, мон≥торингу його розвитку. ÷е дало змогу перетворити традиц≥йний навчальний процес у досл≥дницьку, науково обгрунтовану д≥¤льн≥сть, ¤ка дозвол¤Ї кожному учнев≥ максимально реал≥зувати своњ зд≥бност≥ при м≥н≥мальних втратах власного здоров'¤.

7. ‘≥нансово-господарча самост≥йн≥сть г≥мназ≥њ, ¤ка дозвол¤Ї сформувати бюджет розвитку нав≥ть в умовах економ≥чноњ скрути за рахунок зад≥юванн¤ альтернативних джерел ф≥нансуванн¤.

ћи демонструЇмо не т≥льки здатн≥сть генерувати нов≥ ≥дењ, а й показуЇмо на практиц≥ можлив≥сть њх перетворенн¤ на конкретн≥ проекти, ¤к≥ усп≥шно реал≥зуютьс¤ в г≥мназ≥њ.
“ак, упродовж останн≥х дес¤ти рок≥в колектив г≥мназ≥њ напрацював позитивний досв≥д таких локальних проект≥в, ¤к≥ призвели до зм≥н у традиц≥йному осв≥тньому середовищ≥ (колишньоњ школи є5) упродовж 1992-2002 рок≥в:
1. «апровадженн¤ системи ≥ндив≥дуальноњ педагог≥чноњ п≥дтримки (тьют≥нгу).

2. ≤нтеграц≥¤ до складу г≥мназ≥йного комплексу центру творчост≥ Ђ онтактї та переор≥Їнтац≥¤ роботи його об'Їднань за ≥нтересом на задоволенн¤ додаткових осв≥тн≥х потреб г≥мназист≥в.

3. Ќалагодженн¤ системи зв'¤зк≥в з г≥мназ≥¤ми-партнерами з р≥зних рег≥он≥в ”крањни (—трийська, ћиколањвська г≥мназ≥њ,  ињвський л≥цей б≥знесу та ≥н.).

4. ”часть у м≥жнародних програмах та проектах, орган≥зованих:

а) ћ≥жнародним фондом Ђ¬≥дродженн¤ї (Ђƒебатиї, Ђ“рансформац≥¤ гуман≥тарноњ осв≥тиї, ЂЋ≥дери осв≥ти ’’ ст.ї та ≥н.);

б) јмериканським  орпусом ћиру та јмериканськими радами ≥з сп≥вроб≥тництва в галуз≥ осв≥ти та вивченн¤ мов;

в) представництвом ќќЌ в ”крањн≥ (Ђћодель ќќЌ в ”крањн≥ї);

г) Ќ≥дерландською јсоц≥ац≥Їю кер≥вник≥в шк≥л (проекти ЂDEEPї, ЂUDEMї);

д) ЂJunior achievementї (економ≥чноњ осв≥ти старшокласник≥в).

5. —творенн¤ шк≥льного наукового товариства та запровадженн¤ щор≥чних творчих роб≥т г≥мназист≥в.

6. «м≥на осв≥тнього простору школи за схемою: навчально-досл≥дницьк≥ лаборатор≥њ (х≥м≥ко-б≥олог≥чна, ф≥зична, мед≥а-лаборатор≥њ) Ч навчальн≥ каб≥нети г≥мназ≥йних клас≥в Ч навчально-методичн≥ центри кафедр.

7. «апровадженн¤ викладанн¤ нових навчальних дисципл≥н та факультативних курс≥в (риторика, культура мови ≥ стил≥стика, прикладна економ≥ка, культуролог≥¤ та ≥н.).

8. ѕобудова р≥знор≥вневоњ системи навчанн¤ у старших класах г≥мназ≥њ.

9. ѕерех≥д на викладанн¤ англ≥йськоњ мови за ќксфордським курсом.

10. ќрган≥зац≥¤ демократичноњ системи самовр¤дуванн¤ учн≥в.

11. —творенн¤ г≥мназ≥њ ¤к в≥дкритоњ системи з орган≥чною потребою в ефективн≥й систем≥ PR (зв≥ти перед громадськ≥стю, виступи у прес≥ тощо).

12. ќрган≥зац≥¤ власного видавництва Ђ”крањнська г≥мназ≥¤ї.

13. ќрган≥зац≥¤ роботи г≥мназ≥йноњ Ћ≥ги ≥нтелектуальних ≥гор.

14. —тановленн¤ сучасноњ модел≥ управл≥нн¤ ≥нновац≥йним розвитком закладу осв≥ти, новоњ орган≥зац≥йноњ культури г≥мназ≥њ.

ћи розгл¤даЇмо осв≥тн≥й прост≥р г≥мназ≥њ ¤к сукупн≥сть умов дл¤ розвитку особи. «араз у нас в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на педагог≥чних установок в≥д ≥дењ розвитку до ≥дењ саморозвитку вс≥х учасник≥в осв≥тнього процесу в г≥мназ≥њ. “аким чином, метою г≥мназ≥йноњ осв≥ти стаЇ побудова ≥ндив≥дуальних осв≥тн≥х програм та ≥ндив≥дуальна педагог≥чна п≥дтримка (супров≥д) учн≥в, ¤к≥ рухаютьс¤ за ≥ндив≥дуальними осв≥тн≥ми траектор≥¤ми. —аме на реал≥зац≥ю ц≥Їњ мети ≥ спр¤мовуЇтьс¤ робота тьютор≥в (виховател≥в-наставник≥в), кер≥вник≥в об'Їднань за ≥нтересами, учител≥в-предметник≥в, психолог≥в та ≥нших педагог≥чних прац≥вник≥в г≥мназ≥њ.

«апровадженн¤ новоњ педагог≥чноњ позиц≥њ тьютора в осв≥тньому процес≥ г≥мназ≥њ стало результатом пошуку в≥дпов≥д≥ на два величн≥ виклики часу: глобал≥зац≥ю (ус≥, хто користуЇтьс¤ ≤нтернетом, в≥дчувають себе мешканц¤ми Ђглобального селаї) та ≥ндив≥дуал≥зац≥ю (к≥нець ’’ стол≥тт¤ Ч тр≥умф ≥ндив≥дуальност≥). ƒив≥тьс¤ таблицю є1 Ђ¬заЇмозв'¤зок процес≥в глобал≥зац≥њ та ≥ндив≥дуал≥зац≥њ осв≥тиї, ¤ка додаЇтьс¤ в к≥нц≥ матер≥алу.

ўе одна ≥де¤, на реал≥зац≥ю ¤коњ спр¤мовано осв≥тню систему г≥мназ≥њ, Ч ≥де¤ розвитку емоц≥йного ≥нтелекту учн≥в. —аме емоц≥йний ≥нтелект (EQ), помножений на високий р≥вень академ≥чних дос¤гнень (IQ), Ї показником ц≥л≥сного розвитку особистост≥ г≥мназиста, запорукою його подальших усп≥х≥в у кар'Їр≥ та особистому житт≥.

—истема ≥ндив≥дуальноњ педагог≥чноњ п≥дтримки, технолог≥њ розвитку емоц≥йного ≥нтелекту та глобально ор≥Їнтований зм≥ст ≥ характер осв≥ти Ч Ђтри китиї, на ¤ких базуЇтьс¤ наша г≥мназ≥¤. ћи переконан≥, що т≥льки на основ≥ цих фундаментальних ≥дей можна усп≥шно збудувати г≥мназ≥ю XXI стол≥тт¤ (див≥тьс¤ схему є2 в к≥нц≥ матер≥алу).

ћи в≥дразу знайшли своЇ м≥сце в осв≥тн≥й систем≥ нашого м≥ста, заповнивши вакуум в њњ ≥нновац≥йному спектр≥. —аме завд¤ки по¤в≥ г≥мназ≥њ та ≥нших навчальних заклад≥в нового типу мун≥ципальна осв≥тн¤ система набула необх≥дноњ р≥зноман≥тност≥, ¤ка Ї одн≥Їю ≥з передумов дл¤ усп≥шного розвитку. Ќин≥шн≥й статус нашого навчального закладу визначаЇтьс¤ не суб'Їктивним бажанн¤м директора чи вчител≥в, в основ≥ нашоњ роботи по в≥дродженню г≥мназ≥њ Ч осв≥тн≥ потреби м≥ськоњ громади. √≥мназ≥¤ ¤к центр авангардноњ педагог≥ки й надал≥ спри¤Ї динам≥зац≥њ ≥нновац≥йних процес≥в у школах краю. Ќа приклад≥ програми партнерства з с≥льськими школами ми показуЇмо, що кожен навчальний заклад нового типу може в≥д≥грати роль локомотива дл¤ к≥лькох шк≥л-партнер≥в.

ћи повернули м≥сту г≥мназ≥ю не ¤к рел≥кв≥ю з минулого, а ¤к один ≥з пров≥дних центр≥в осв≥ти та культури третього тис¤чол≥тт¤. ћи дос≥ не змогли повернути м≥сту прим≥щенн¤ староњ г≥мназ≥њ, але встигли в≥дновити в њх початков≥й крас≥ два будинки старого ™лисаветграда: будинок г≥мназ≥њ √осслен на вул Ўевченка, 9 (тепер тут знаходитьс¤ наша початкова школа) ≥ будинок «емськоњ управи на вул. Ўевченка, 9 (г≥мназ≥йний центр творчост≥ Ђ онтактї).

Ќаш навчальний заклад чи не Їдиний в ”крањн≥ запровадив факультативний курс ≥з власноњ ≥стор≥њ. ≤стор≥¤ ™лисаветградськоњ г≥мназ≥њ Ч це не т≥льки розмова про те, ¤кою була г≥мназ≥йна осв≥та, а й, перш за все, розмова про те, ¤кою вона маЇ бути.

ћи маЇмо все необх≥дне й достатнЇ дл¤ усп≥шноњ реал≥зац≥њ задуманого: ≥дењ, технолог≥њ й менеджмент Ч ¤к триЇдину складову усп≥ху будь-¤коњ справи.

¬≥ру в себе, працелюбство ≥ мр≥ю Ч ¤к першооснову дл¤ реал≥зац≥њ амб≥тних план≥в.

√≥мназ≥¤ Ч це ми, колектив педагог≥в, батьк≥в та учн≥в, ¤к≥ з≥бралис¤ дл¤ того, щоб ус≥ разом ≥ кожен окремо змогли думати, в≥дчувати, д≥¤ти з тим, щоб реал≥зувати г≥мназ≥йний дев≥з:

Ad discendum, non ad docendum

Ќе дл¤ того, щоб учити, а дл¤ того, щоб учитис¤

√ромовий ¬≥ктор.  онцепц≥¤ г≥мназ≥њ ≥м. “араса Ўевченка // ƒиректор школи, 2002, є29-31

Hosted by uCoz