Як змінити шину під час їзди?! (Уроки навчальної подорожі до Нідерландів)
 

Мені пощастилоЕ Березень 2002 року я провів у Нідерландах.

Поки в Україні гриміли передвиборні баталії, два десятки директорів шкіл, методистів та науковців знайшли лполітичний притулок╗ у країні, яка займає передові позиції у сфері освітнього менеджменту. Дві національні асоціації керівників шкіл започаткували спільний проект лУкраїна Ч Нідерланди: Освіта і менеджмент╗ (UDEM) у рамках якого і відбулася навчальна подорож. Немає сенсу витрачати час на описування здобутків наших голландських колег чи на пошук лсоринки в чужом глазе╗.

Зупинюся на деяких суто практичних моментах сучасної освітньої ситуації в Нідерландах, до яких варто уважно придивитись і нам:

1. Освітня політика в Україні зараз спрямовується на подолання шкільної гігантоманії, яка і в них, і в нас панувала в другій половині ХХ ст. Тепер робиться все, щоб у школі було не більше 600 учнів. Якщо ж уже збудовані великі приміщення шкіл розраховані на значно більшу кількість учнів, там діють відразу кілька шкіл.

Приклад такого навчального закладу бачив на власні очі. У Монтессорі-коледжі 1350 учнів розділили на пТять маленьких шкіл (близько 250 учнів у кожній) із власним самостійним керівником та чітко визначеними кімнатами (наприклад, одна із шкіл займає перший поверх). Радники, логопеди, технічний персонал обслуговують усі пТять шкіл, діє рада керівників цих шкіл.

Як нам сказали, концепція малих шкіл всередині великої школи реалізується в багатьох містах країни.

2. Попри те, що школи в Нідерландах фінансуються урядом на дуже пристойному рівні (комунальні платежі та ремонт приміщень фінансує мерія), вони також мають додаткові батьківські внески, які йдуть на ксерокопіювання, турпоїздки тощо. Причому розмір внесків залежить від прибутків сімТї. Як правило, батьки середнього класу сплачують 80-90 євро на рік. Якщо ж їх прибуток перевищує суму в 100 тис. євро, цей внесок може складати 8 тис. євро на рік.

3. Головну роль в управлінні школами відіграють неурядові організації самих освітян. Так, Асоціація Монтессорі-шкіл Амстердама, має раду директорів, двох менеджерів і виконавчого директора, які й керують роботою чотирьох навчальних закладів цього напрямку. Окрім уже згаданого Монтессорі-коледжу (1350 учнів), до цього обТєднання входять Амстель-ліцей (420 учнів), школа Юко (400 учнів) і Монтессорі-ліцей Амстердама (1400 учнів). Неурядові організації займаються перепідготовкою кадрів для системи освіти. Їхня головна мета Ч підтримувати розвиток шкіл, служити своєрідним мостом між школами та урядовими структурами (включно з місцевими освітніми органами влади), перетворюючи шкільні ініціативи в ідеї для уряду чи для місцевих управлінь освіти. Незалежні неурядові організації є серйозними партнерами, з якими охоче співпрацюють і школи, і влада (хоча, звичайно, і в них, і в нас дуже важко пояснити політикам, що роблять професіонали у сфері освіти).

Однією із таких організацій є Нідерландська школа освітнього менеджменту (NSO), яка й започаткувала проект UDEM. Окрім того, що NSO є незалежною, вона ще є й високопрофесійною організацією, тому уряд і виділяє гроші на реалізацію ініційованих нею проектів. Адже ніхто краще від NSO в державних інституціях не зможе підготувати менеджерів освіти. Якщо в державних органах влади головною діючою особою є чиновник, то недержавні організації освітян обТєднують професіоналів, ентузіастів, волонтерівЕ А це, як кажуть у нас в Одесі, лдві великі різниці╗.

Друга організація, на базі якої ми працювали, Ч APS Ч була заснована Нідерландською федерацією вчителів ще у післявоєнному 1947 році. Тоді все починалося з трьох педагогів, у яких не було нічого, окрім ентузіазму. Зараз 125 викладачів, 85 експертів та 80 працівників допоміжного персоналу мають спеціально збудоване приміщення в Утрехті та річний обіг коштів близько 28 млн. доларів.

Головна (материнська) організація APS зосереджується на реалізації заявленої місії, а організації-сателіти займаються різноманітними допоміжними сферами діяльності.

Двома головними формами роботи APS є консультації, які оплачуються школами або батьківськими організаціями, та тренінги, що фінансуються урядом, школами і самими учасниками. Нам підкреслили, що неодмінно має бути і значна плата за навчання учасника тренінга, бо коли все оплачує лише держава, знижується особиста зацікавленість. Коли ж самі учасники сплачують тридцять процентів вартості, ефективність їх роботи різко зростає.

Сателіти APS займаються різними проблемами. Наприклад, ніхто в Нідерландах не має технологій боротьби зі стресами в школі, лише APS має філію, яка займається проблемами антистресового менеджменту. Є відділення, які займаються розвитком людських ресурсів у сфері бізнесу (воно організувало навчання менеджерів для мережі продовольчих магазинів Альберта Гейнса). Є сателіт, який займається інформаційними технологіями. Є ряд міжнародних програм, які не дають прибутку, але дають можливість навчатись у своїх зарубіжних партнерів. Докладніше про це дивіться на сайті APS в Інтернеті: www.aps.nl

4. Ми повинні бути готовими до того, що процеси глобалізації та інтеграції України до Європейської спільноти неминуче призведуть до інтернаціоналізації контингенту учнів міських шкіл. В Амстердамі школи стали маленьким Вавілоном. Є так звані лчорні╗ школи, у яких переважають іноземці. Усе це призводить до низки проблем і ставить перед школами нові завдання (інтеграції дітей-біженців у супільство, вивчення ними мови країни перебування і т.і.)

5. Утверджуються нові концепції шкільних будівель. Так, Монтессорі-коледж споруджувався за аналогією до базарної площі з тим, щоб полегшити вкрай необхідні дітям соціальні контакти. У них є своя лЧервона площа╗ (такий колір лінолеума) на першому поверсі, яка є одночасно і вестибюлем, і актовою залою, і їдальнею, і великим класом (можна вчити дітей прямо на сходинках). Прозорі переходи між поверхами та напівпрозорі стіни класів та двері доповнюють картину внутрішньої відкритості шкільного простору. До того ж, усюди є розкладні столики для самостійної роботи учнів у коридорах. Такий модерновий шкільний ланшафт та напівіндустріальний пейзаж, який швидше нагадує вокзал чи завод, для нас є незвичним. Тож нам слід уважно вивчати лплюси╗ й лмінуси╗ такого школобудівельного авангарду.

Окремо хочу сказати кілька слів про будинок APS (національного центру з поліпшення шкіл) в Утрехті, у якому втілено багато ідей сучасного освітнього дизайну. Ви не побачите там ні традиційних коридорів (усі стіни заокруглені, бо лпрямі коридори╗ тиснуть на психіку), ні традиційних номерів кабінетів (на всіх дверях написано назви найбільших річок на фоні зображення країни чи частини світу, де вони протікають). Сподіваюсь, що цією чудовою ідеєю створення освітнього середовища, яке сприяло б вивченню географії, скористається хтось із моїх колег директорів шкіл.

6. У Нідерландах діє зрозумілий і простий принцип фінансування шкіл із розрахунку на 1 учня, що змушує їх дбати про маркетинг (адже слід боротися за споживача освітніх послуг) і всерйоз займатися фінансовим менеджментом.

7. У голландському суспільстві зараз неможливо бути авторитарним керівником. Директор школи є не стільки головою (англійська назва headmaster), скільки душею і серцем шкільної організації. Тому американська назва директора школи Ч princіpаl є більш вдалою. Учителів у школі розглядають не як лперсонал╗, а як членів організації, у якій директор стоїть не над ними, а поруч із ними. Голландські фахівці підкреслюють, що шкільну організацію слід вирощувати так, як вирощують дерево (підживлювати свіжими ідеями, зігрівати увагою тощо).

Якщо 20 років тому вони зосереджувалися виключно на підвищенні майстерності вчителя, то тепер ставлять ще одне завдання Ч навчити його бути хорошим членом команди. Сьогодні замість терміну луправління персоналом╗ частіше вживається поняття лрозвиток людських ресурсів╗, яке означає інший підхід й іншу концепцію.

Особлива увага звертається і на культуру організацій, адже культура школи Ч це те, що не видно сторонньому оку, але саме це визначає поведінку людей в цій організації.

Якщо хтось із керівників школи підкреслює, що в нього є лколектив однодумців╗, він повинен бути свідомий того, що в його школі панує консервативна організаційна культура, яка гасить будь-які інновації (якщо вони думають однаково Ч не думає ніхто!).

8. Досвід Нідерландів та інших західних країн показує, що зміни в освіті не разова подія, це надзвичайно тривалий і складний процес. Велика реформа освіти на національному рівні триває двадцять(!) років, а просто серйозне поліпшення на рівні окремої школи Ч шість років. Причому інноваційний розвиток школи є лзміною шини під час їзди автомобіля╗. А так як вирішити проблему встановлення лна ходу╗ (школа повинна змінюватися й працювати одночасно) нових лшин╗ для шкільної лмашини╗ не просто, під час запровадження інновацій можливі зупинки і навіть спад у роботі. Якщо бюрократія в цей момент не розчавить директора та інших ініціаторів змін, лінноваційна яма╗ буде подолана і результати підуть вверх. Тож, беручись за реформування освіти, слід із самого початку усвідомлювати, що ми не зможемо змінити на краще все і відразу. Певний хаос, хитання, опір, спад є неминучими. лІнноваційна яма╗ Ч це теж закономірний етап на шляху до змін. Якщо, наприклад, хворій людині роблять складну, але потрібну операцію, її стан після операції на якийсь час погіршується, але потім настає одужання.

Усе це слід наполегливо пояснювати владі та громадськості, і головне Ч рухатися далі, навіть під вогнем критики.
Звичайно, нам необхідно опанувати менеджмент інновацій не тільки самотужки, а й спираючись на консультативну допомогу інститутів післядипломної освіти та українських аналогів голландських недержавних організацій (сподіваюсь, що і в нас згодом зТявляться свої NSO та APS).

Так, Пітер Карстаньє вважає, що саме сильні програми консультування дозволяють NSO утримувати впродовж багатьох років провідні позиції на західноєвропейському ринку послуг з освітнього менеджменту.

9. Нам слід відмовитись і від стереотипу: ефективність роботи школи напряму залежить від обсягів її фінансування. Цей стереотип є виправданням власної бездіяльності, адже завжди можна сказати: лНемає грошей╗, лЯк нам платять, так ми і працюємо╗Е

Ще дослідження американського вченого Дж. С. Колемана у 1966 році показало, що скільки не плати вчителям і як не поліпшуй матеріально-технічну базу, ефективність роботи школи все одно не змінюється.

Подальші дослідження, зокрема Дженкса (1972 рік), підтвердивши висновок Колемана показали, що є багато дешевих стратегій, які дозволяють поліпшити навчальний процес і, наприклад, без супердорогих ТЗН. Розукрупнення шкіл (про концепцію малих шкіл усередині великої ми вже згадували), зменшення кількості учнів у класах, організація позаурочної активності учнів Ч ці прості, але дуже ефективні напрямки поліпшення роботи шкіл все ж вимагають певних коштів. А от досягнення наступних характеристик ефективної школи не вимагає ніяких додаткових витрат:

Як бачимо, остання риса ефективної школи націлює її керівника на принципово відмінну роль від того, до чого ми його привчили, коли оцінювали, і продовжуємо й далі оцінювати роботу директора школи по тому, що в ній є. Світовий досвід показує, що бути тільки господарником чи адміністратором Ч вкрай неефективно. Необхідно бути перш за все лідером освіти, який має чітке бачення того, що є хорошою освітою, уміє зробити із традиційної школи організацію, яка навчається, підтримує і пробуджує ентузіазм учителів, розширює перед ними свободу виборуЕ

10. Зміни, перш за все, мають відбутись у свідомості індивідів, і тільки після цього самі собою зміняться і установи, і заклади освіти. Саме завдання змінити менталітет, відмовитися від застарілих уявлень про освіту є найважчим. Побачити перспективу власного розвитку, навчитися мріяти, знаходити час для стратегічного, системного мислення, зрозуміти, що не може бути досконалої школи, і навіть найкращі школи повинні постійно покращувати свою роботу Ч це і є нова ментальна модель директора школи. NSO має добре розроблені технології лформування╗ нового стилю педагогічного мислення. Серед засобів, які вони застосовують, є: 1) тренування, коли вчать, ляк вудити рибу╗ безпосередньо на робочому місці; 2) клінічна супервізія як саморефлексія проблем особистого професійного становлення, яку веде професійний супервайзер для 1-3 осіб кожні два тижні; 3) інтервізія, під час якої 4-7 учасників самі лвчаться вудити рибу╗, ставлячи один одному запитання, на яких немає лправильної╗ відповіді; 4) супервізія на роботі (менторинг), яка чимось нагадує наше стажування молодих спеціалістів; 5) консультації колег, які лдають вже спійману рибу╗ (дають кваліфіковані поради тоді, коли ти їх потребуєш).
Усі ці методи поліпшення професіоналізму дають можливість краще зрозуміти власний тип мислення, навчитися слухати інших, поглянути на свою роботу збокуЕ

Цікаві люди ці голландці! Вони страшенно люблять їздити на велосипеді, не надто переймаючись дотриманням правил вуличного руху. Голландські жінки зовсім не користуються косметикою. Замість принципу лМоя хата скраю╗ там діє правило лПодумай про сусіда╗. У тій ролі, яку в нас відіграє такий культовий продукт, як лсало╗, там виступають оселедці, яких голландці ковтають цілими, відкинувши голову назад. Там ніхто не може гаразд пояснити, чому столицею країни є Амстердам, якщо королева, парламент, уряд, посольства знаходяться в Гаазі. Голландці тільки підкреслюють, що гроші заробляють у Ротердамі (головне промислове місто), розподіляють у Гаазі, а витрачають в Амстердамі.

Голландські музеї є не тільки місцем, де виставляють напоказ ті чи інші експонати, це одночасно і театр (там грають чудові шоу), і навчальний центр, і центр розваг (усюди, наприклад, є дитячі кімнати), і сувенірний магазин, і кафеЕ

Якби я був підлітком 13-15 років, мені б захотілося оселитись у музеї техніки лНемо╗, який є супермодерновим технополісом, і там жити до того часу, доки не стану дорослим.

В Амстердамі можна побачити розміщені по сусідству будинок дитячого садочка і підсвічену червоним кольором вітрину з дівками, професія яких дуже далека від посіву лрозумного, доброго, вічного╗.

Проте це не завадило голландцям створити чи не найкращу в Європі систему освіти. Шкода, що ми часто не дуже придивляємося до школи малих країн, таких як Нідерланди, Швейцарія, Ізраїль, Нова ЗеландіяЕ

Тож наполегливо рекомендую всім, кого цікавлять проблеми трансформації освіти, звернути особливу увагу на надбання наших колег із Нідерландів. Бо, як пишуть самі про себе голландці, які, на мій погляд, є найбільшими європейцями з усіх народів, що населяють наш континент: лСучасна Голландія Ч маленький хлопчик в класі лЄвропа╗, він не турбує занадто ні його мешканців, ні політиків. Але, маючи про все свою думку та здіймаючи достатньо галасу, навіть маленький хлопчик може бути поміченим. Якщо пощастить, він може навіть стати капітаном класу, і цю місію він зі своїм тонким відчуттям неправди може виконати справедливіше за будь-яких інших членів класу.

P.S. Мої виборці в м. Кіровограді виявилися надзвичайно відданими людьми. Попри те, що я їх лпокинув╗ напризволяще у найвідповідальніший момент передвиборчої кампанії, вони знову обрали мене депутатом обласної ради.

Тож тепер я можу пропонувати всім політикам як лноу хау╗ власну лполітехнологію╗ дистанційної участі у виборах.

Громовий Віктор. Як змінити шину під час їзди?! // Директор школи, №33..

Hosted by uCoz