∆нива

(ѕ≥сл¤мова до програми Ђѕодв≥йний доказї на канал≥ Ђ1+1ї)
 

ћинуло л≥то, ≥ зак≥нчилис¤ жнива не т≥льки на колишн≥х колгоспних ланах, а й у багатьох вузах. “ому недаремно одну ≥з червневих передач ток-шоу Ђѕодв≥йний доказї на канал≥ Ђ1+1ї, у ¤к≥й мен≥ пощастило вз¤ти участь, було присв¤чено Ђт≥ньовимї процесам в осв≥т≥. «вичайно, гар¤чою темою стала проблема вступу до вищих навчальних заклад≥в. ÷¤ тема не була ориг≥нальною, адже упродовж останн≥х дес¤ти рок≥в т≥льки л≥нивий не говорив про блат, колосальний розм≥р хабарництва у вузах (за де¤кими п≥драхунками, загальний об≥г кошт≥в п≥д час Ђжнивї с¤гаЇ 1-2 млрд. долар≥в!), але чергова хвил¤ боротьби з корупц≥Їю зазвичай зак≥нчувалас¤ легким перел¤ком др≥бних Ђстр≥лочник≥вї Ч ≥ все знову поверталос¤ Ђна круги сво¤ї. ўо робити, щоб захистити наших випускник≥в в≥д свавол≥? як здолати штучно створену пр≥рву м≥ж середньою та вищою ланками осв≥ти? як учасник ц≥Їњ програми, хочу висловити з приводу зазначених проблем к≥лька м≥ркувань, ¤к≥ п≥дсумують розмову в студ≥њ каналу Ђ1+1ї.

Ќа м≥й погл¤д, передус≥м сл≥д ч≥тко визначити трьох основних Ђкит≥вї, на ¤ких тримаютьс¤ Ђт≥ньов≥ї стосунки в осв≥тн≥й сфер≥.

1. ѕ≥льги. Ѕудь-¤к≥ п≥льги в наших умовах, ¤к правило, перетворюютьс¤ на джерело зла, особливо ¤кщо вони стосуютьс¤ вступу до вуз≥в (п≥льги дл¤ медал≥ст≥в, квота прийому с≥льськоњ молод≥, п≥льги дл¤ переможц≥в предметних ол≥мп≥ад).

Ќаприклад, ¤к т≥льки у багатьох вузах були скасован≥ п≥льги дл¤ медал≥ст≥в п≥д час вступу, в≥дразу ж був зведений нан≥вець Ђб≥знесї, що робивс¤ на медал¤х (тепер в умовах прийому до вищих навчальних заклад≥в ”крањни вказуЇтьс¤, що кожен ≥з них може встановлювати чи не встановлювати особлив≥ умови конкурсу, форми проведенн¤ вступних випробовувань дл¤ ос≥б, ¤к≥ дос¤гли високих усп≥х≥в у навчанн≥, зокрема й тих випускник≥в, ¤к≥ нагороджен≥ золотими чи ср≥бними медал¤ми). який сенс тепер купувати медаль, ¤кщо вона даЇ лише, ¤к казали в часи застою, Ђчувство глубокого удовлетворени¤ї?

2. ƒеф≥цит. „и не Їдиний пережиток деф≥цитноњ економ≥ки ми збер≥гаЇмо в осв≥т≥. як директор г≥мназ≥њ, у ¤к≥й д≥Ї система конкурсного в≥дбору, знаю, що Ї дв≥ л≥н≥њ повед≥нки: можна гнучко реагувати на попит, прагнучи прийн¤ти вс≥х бажаючих, а можна штучно створити конкурс, набравши, наприклад, не три перших класи в≥дпов≥дно до прогнозованого попиту, а два. ќкр≥м цього, ми знаЇмо чимало способ≥в Ђп≥д≥гр≥ванн¤ї аж≥отажного попиту на т≥ чи ≥нш≥ спец≥альност≥, зокрема бачимо приклад Ђрозкруткиї завд¤ки телебаченню окремих вуз≥в, ¤ка не маЇ н≥чого сп≥льного з реальним попитом на ринку прац≥ на фах≥вц≥в пропонованих цим закладом спец≥альностей.

3. √ра без правил. ѕопри затвердженн¤ умов прийому до вищих навчальних заклад≥в ”крањни наказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни є 212 в≥д 7 кв≥тн¤ 2003 року, н≥ дл¤ кого не Ї секретом, що в нас вступн≥ ≥спити можуть перетворюватис¤ на гру без правил, на краю штучно створеноњ пр≥рви м≥ж вищою ≥ середньою ланками осв≥ти.

ƒо нас приход¤ть наш≥ ж випускники й кажуть, що Ђпо блатуї або за певну суму в де¤ких вузах комусь ≥з аб≥тур≥Їнт≥в можна Ђграти рукоюї (наприклад, спок≥йно списати), ≥ншим можна Ђграти в одн≥ ворота, на ¤ких не стоњть воротар, за умови, що на табло вже висв≥тлено переможний рахунокї. «л≥ ¤зики стверджують, н≥би екзаменатори можуть мати список аб≥тур≥Їнт≥в ≥з зашифрованими позначками, що вказують, ¤ку оц≥нку ставити. «в≥сно, у багатьох учн≥в виникаЇ лог≥чне запитанн¤: а дл¤ чого витрачати колосальн≥ зусилл¤ дл¤ навчанн¤ в школ≥, ¤кщо вони не Ї вир≥шальним чинником продовженн¤ навчанн¤ у вузах? ”се це не т≥льки ЂвбиваЇї мотивац≥ю до навчанн¤ у старшокласник≥в, а й призводить до фатальних соц≥альних насл≥дк≥в, адже ми зам≥сть реал≥зац≥њ принципу р≥вного доступу до ¤к≥сноњ осв≥ти ор≥ЇнтуЇмос¤ на критер≥њ в≥дбору вчорашнього (принцип Ђгрош≥ вир≥шують усеї) або позавчорашнього (номенклатурний принцип) дн¤.

¬насл≥док цих процес≥в проблемою останнього дес¤тил≥тт¤ стала по¤ва багатьох людей ≥з вищою осв≥тою, але без середньоњ... «'¤вилось ≥ багато нев≥глас≥в ≥з ученими ступен¤ми, ¤к≥ не те що не мають в≥дпов≥дноњ профес≥йноњ п≥дготовки, наукового доробку, не знають ≥ноземних мов, а й часто не мають елементарних навичок цив≥л≥зованоњ повед≥нки.

” всьому св≥т≥ вища школа ор≥ЇнтуЇтьс¤ на фундаментальний етап здобутт¤ осв≥ти Ч середню школу. “≥льки ми хочемо, щоб ст≥ни ун≥верситету вибудовувалис¤ незалежно в≥д фундаменту (школи). «вичайно, оптимальним вар≥антом Ї сп≥льне проектуванн¤ майбутньоњ осв≥ти на вс≥х етапах неперервного навчанн¤. “а за будь-¤ких обставин незаперечною залишаЇтьс¤ теза про те, що середн¤ осв≥та Ї самодостатн≥м етапом житт¤, без ¤кого не можна стати повноц≥нною дорослою людиною. Ўкола не Ї п≥дготовчими курсами до вузу, ≥ ми не повинн≥ ставити перед собою завданн¤ готувати аб≥тур≥Їнт≥в до вступних ≥спит≥в. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади мають подбати про те, щоб випускники середн≥х шк≥л отримали оц≥нку, адекватну њхн≥м шк≥льним знанн¤м та творчому потенц≥алов≥, щоб на практиц≥ реал≥зувати гасло соц≥ально ор≥Їнтованого демократичного сусп≥льства: ЂЎанси зд≥бним, упевнен≥сть ус≥м!ї

≤, звичайно, люди, ¤к≥ вступають у доросле житт¤, в≥д початку повинн≥ в≥дчувати: у наш≥й крањн≥ Ї соц≥альна справедлив≥сть, ≥ саме Ђчесна граї Ї запорукою усп≥ху в житт≥...

як Ђвил≥куватиї осв≥ту в≥д корупц≥њ?

ўо робити, щоб гра також була чесною п≥д час вступу до ¬Ќ«?

ѕо-перше, л≥кв≥дувати те, що породжуЇ зло, тобто будь-¤к≥ п≥льги, деф≥цит студентських м≥сць та ≥снуючу нин≥ гру у вступн≥ ≥спити.

ѕо-друге, вз¤ти на озброЇнн¤ т≥ засоби, ¤к≥ всюди у св≥т≥ ви¤вл¤ютьс¤ максимально ефективними. —правд≥, не треба винаходити велосипед, щоб знайти зам≥ну нин≥шн≥м вступним ≥спитам. ”н≥верситет Ђ иЇво-ћогил¤нська академ≥¤ї багато рок≥в демонструЇ зразок того, що ¤к т≥льки гра завд¤ки комп'ютерному тестуванню стаЇ чесною, н≥ у гравц≥в, н≥ в судд≥в, н≥ у гл¤дач≥в не виникаЇ жодних сумн≥в≥в ≥з цього приводу.

«араз ћ≥жнародний фонд Ђ¬≥дродженн¤ї ф≥нансуЇ проект створенн¤ тестових технолог≥й, ≥ вже в цьому роц≥ к≥лька вищих навчальних заклад≥в уз¤ли участь у п≥лотному експеримент≥ щодо зовн≥шнього тестуванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в.

ѕереваги зовн≥шнього тестуванн¤ пол¤гають у тому, що воно Ї незалежним ¤к в≥д школи, так ≥ в≥д вузу. ” дожовтнев≥ часи Ђперепусткоюї до останнього був атестат г≥мназ≥њ, тобто ус≥, хто був ЂудостоЇний атестата зр≥лост≥ї, автоматично ставали студентами будь-¤кого ун≥верситету. Ќа м≥й погл¤д, повертатис¤ до такоњ практики сьогодн≥ було б недоц≥льно, адже тод≥ увесь Ђт≥ньовий б≥знесї, що робитьс¤ на вступ≥, перем≥стивс¤ б ≥з вуз≥в до шк≥л. ÷е, звичайно, радикально зм≥нило б р≥вень добробуту директор≥в шк≥л та багатьох учител≥в, але аж н≥¤к не наблизило б нас до ≥деал≥в сусп≥льства, у ¤кому пануЇ Ђчесна граї. Ќаприклад, ус≥ дов≥р¤ють тесту TOEFL бо сама компан≥¤, ¤ка його проводить, дбаЇ про дов≥ру до себе... “ор≥к ¤ брав участь у трьох м≥жнародних осв≥тн≥х програмах, але в мене не народилась ≥де¤ принести хабара в японське посольство, щоб таким чином забезпечити соб≥ Ђм≥сце п≥д сонцемї, ≥ не тому, що ¤ бездоганний, а тому, що побачив бездоганну систему в≥дбору учасник≥в осв≥тн≥х програм, ¤ка д≥Ї в японськ≥й агенц≥њ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва (JACA).

≤, по-третЇ, те з Ђт≥ньових бок≥вї осв≥ти, що в нин≥шн≥х умовах не можна чи недоц≥льно знищувати, сл≥д спр¤мувати в цив≥л≥зоване русло, тобто необх≥дно повн≥стю легал≥зувати Ђт≥ньову економ≥куї заклад≥в осв≥ти.

“ак, ми не можемо в≥дмовитис¤ в≥д часткового ф≥нансуванн¤ ¤к вищоњ, так ≥ середньоњ школи з боку батьк≥в, бо система осв≥ти просто не виживе на т≥ кошти, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в. “ому сл≥д легал≥зувати т≥ньов≥ побори з батьк≥в, перетворивши њх на справд≥ добров≥льн≥ внески до фонд≥в п≥дтримки осв≥ти (що вже зроблено в багатьох школах).

”се це неодм≥нно буде, ¤кщо вс≥ ми докладемо зусиль до актив≥зац≥њ процесу реформуванн¤ не т≥льки середньоњ, а й вищоњ осв≥ти. ј що робити нам, кер≥вникам школи, ¤к≥ знають, що значна частина наших найкращих випускник≥в знову може опинитис¤ на узб≥чч≥? –екомендувати найкращих учн≥в, оскаржувати р≥шенн¤ приймальних ком≥с≥й, п≥дключати пресу в раз≥ ви¤вленн¤ ¤вно упередженого ставленн¤ до д≥тей тощо. «рештою, така агресивна позиц≥¤ у в≥дстоюванн≥ ≥нтерес≥в наших Ђз≥рокї стане ≥ формою боротьби за утвердженн¤ нашоњ профес≥йноњ г≥дност≥, засобом посиленн¤ дов≥ри м≥сцевоњ громади до школи.

√ромовий ¬≥ктор. ∆нива?! ѕ≥сл¤мова до програми Дѕодв≥йний доказ" на канал≥ Д1+1" // ƒиректор школи, 2003, є33.