СТВОРЕННЯ ЄЛИСАВЕТГРАДСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ЧОЛОВІЧОЇ ГІМНАЗІЇ
Позитивні якісні зміни у суспільстві, поетапні з хвилею демократизації життя, відкривають нам невідомі сторінки історії, події, факти та імена. Йде поступовий процес відродження національної самосвідомості, в першу чергу — через глибоке вивчення питань власної історії. Як відомо, все нове є добре забуте старе, і сьогоднішні зміни в суспільстві глибоке історичне коріння. Тому, розпочинаючи якусь нову справу, слід добре її суть, її історію та традиції. Навчальні нового типу – гімназії, ліцей колегіумі зараз повсюди створюються, фактично – копіюють свою роботу на основі історичного досвіду своїх попередників. Дослідження історії Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії, яка проіснувала в нашому місті з 1879 р. до 1920 р., і присвячується ця робота.

«Гімнасія» – слово грецьке, що означає навчально-виховний заклад. Час його виникнення – точно не встановлений. У стародавній спочатку гімнасією називався манеж гімнастичних вправ, пізніше в цій школі й вивчати політику, філософію, літературу. Найбільш відома гімназія була створена – Платоном у 422-348 рр. до нашої ери. У Відродження цей тип школи був заполи західноєвропейцями. Перша гімназія відкрита в Страсбурзі у 1538 році. У основу системи гімназійного навчання було покладене вивчення грецької та латинської античної літератури. Пізніше, у XVIII виникає теорія «неогуманізму». Її представники вважали основним завданням освіти розвиток мислення, естетичних смаків, наукового досвіду. Таким чином, у програмі школи з'явились нові предмети: математика, географія, рідна мова.

Перші школи класичного типу на території «таїни виникли в XVI столітті і пов'язані сто так званих «братств».

Вони створились як об'єднання православного міщанства в боротьбі за свою незалежність проти польської шляхти та католицизму в період, коли Україна, за умовами Люблінської унії 1569 року, входила до складу Польсько-Литовської держави.

Одним із напрямків діяльності цих братств було створення шкіл. Перша середня школа в Україні була створена у Дубецьку в 1559 році. Очолювали її Григорій Оршак та Франческо Станкар. Протягом чотирьох років діти вивчали латинську, давньоримську мови, літературу та риторику. Але в ході віднесення України до складу Російської імперії подальший розвиток національної освіти формувався під впливом Росії. Перші гімназії на території Росії були відкриті в Петербурзі, Москві, Казані. У вересні 1802 року вперше в Росії було запроваджено Міністерство народної освіти. Перед ним стояло завдання: за короткий час створити систему народної освіти, яка б відповідала потребам держави і рівневі педагогічних наук. Слід відмітити, що таку систему вдалось створити, і діяльність Міністерства в цьому напрямку виявилась справді успішною і вдалою. Територія Росії була поділена на шість навчальних округів. Вищим науковим та адміністративним навчальним центром кожного такого округу був університет. Єлисаветград на той час було віднесено до Одеського навчального округу. В 1804 р. видається Статут навчальних закладів, підлеглих університетам, згідно з яким було створено систему з 4-ох типів навчальних закладів: приходські училища, гімназії та університети.

Перші гімназії в Україні були створені в Харкові, Чернігові, Катеринославі — у 1805 році, Новгород-Сіверську, Полтаві — у 1808 р., Херсоні—у 1812році. В Єлисаветграді у 1811 році було відкрито перше повітове училище.

До гімназії приймалась молодь після закінчення повітових училищ без екзаменів і незалежно від класового походження батьків. Був встановлений 4-річний курс навчання. До навчального плану були включені такі предмети, як латинська мова, німецька, французька, географія, історія, філософія, статистія, словесність, теорія поезії, політичні науки, математика, фізика, природознавство, теорія комерції, технологія, малювання. Російська мова і Закон Божий у гімназіях на той час не вивчались.

Навчання в гімназії, як бачимо, згідно з навчальним планом, мало за мету підготовку дворянських дітей для вступу до університету або на службу. В 1852 р. було впроваджено З типи гімназії: з двома давніми мовами і вивченням церковних творів; з латинською мовою та природознавством; з латинською мовою та викладанням законознавства.

Другого листопада 1864 року був прийнятий Статут гімназій та прогімназій. Згідно з цим документом вводились 2 типи навчальних закладів: класичні гімназії з однією або 2-ма давніми мовами; реальні гімназії без вивчення давніх мов, але із збільшеною кількістю годин на іноземні мови та природничі науки.

Навчальні програми класичних гімназій були спрямовані на поглиблене вивчення античної літератури та сучасних іноземних мов. До гімназії приймались діти 10 років, які отримали початкову чи домашню освіту. Вони повинні були знати головні молитви, вміти читати і писати. У 1872 році з'являється Статут реальних училищ відомства Міністерства народної освіти. Згідно з ним класичні гімназії ставали єдиним повноправним навчальним закладом, після закінчення якого юнаки могли вступати до університету. Встановлювався 8-річний курс навчання, було змінено навчальні програми. У 1871 році при гімназіях були відкриті підготовчі класи. Випускники класичної гімназії мали право вступу без екзаменів до університету.

На початку 70-х років XIX століття Єлисаветград був невеличким повітовим містечком із населенням 40 тисяч громадян. На той час він вже мав систему приватних та громадських навчальних закладів, серед яких, за даними 1848 року, були:

— повітове училище — 68 учнів, при ньому існувало приходське училище — 70 учнів;

— жіночий пансіон Погорілки — 32 учні; — жіночий пансіон Вередкович — 20 учнів; — жіноче училище Карнаухової — 10 учнів.

У 1860 році в Єлисаветграді відкривається 20-класне дівоче училище, яке розміщувалось у будинку пані Лєскової на Великій Перспективній вулиці. Воно мало 4 основних і 1 підготовчий клас. Через рік училище було перейменоване в громадську жіночу гімназію з 7-річним терміном навчання. Заданими 1861 року в Єлисаветграді, окрім повітового та духовного училищ, функціонували офіцерське кавалерійське училище, приватний чоловічий пансіон Гумберта, приватне чоловіче училище Шрейтеля, 2 жіночих пансіони, 3 жіночі школи, міське жіноче училище для дітей — вихідців з бідних сімей, 2 безплатні чоловічі недільні школи при офіцерському кавалерійському та повітовому училищах, казенне єврейське училище І розряду, першо-ступінна єврейська талмуд-тора, 20 друго-ступінних єврейських хедерів — чоловічих та жіночих.

У 1867 році викладачем Єлисаветградського кавалерійського училища М.Ф. Федоровським було відкрите безкоштовне ремісничо-грамотне училище, а в 1870 році у місті відкривається земське реальне училище. Воно утримувалось на кошти казни міста, плату за навчання, кошти від губернського земства та інші. Але серед числа цих навчальних закладів не було жодного, підпорядкованого Міністерству народної освіти. Тому на одному із засідань Міської думи, 14 травня 1874 року, була створена комісія, яка повинна була вийти з клопотанням про відкриття 4-класної прогімназії в Єлисаветграді. До її складу увійшли міський голова О.М.Пашутін, підприємці К.В.Соколов-Бородкін, І.М.Макєєв, І.І.Костін, Г.І.Коган. Але через труднощі, перш за все фінансові, які виникли на той час, вирішити це питання комісії не вдалось. У 1878 р. комісія повторює своє клопотання і одержує дозвіл на створення в місті 4-класної прогімназії. Першим її інспектором був призначений А.І.Балик. Для прогімназії було вибране приміщення одного із будинків московських лавок. На думку членів комісії, це І було найбільш пристосованим і відповідало вимогам навчального закладу, до того ж, вимагало відносно невеликої орендної плати. На ремонт приміщення, за спогадами О.М.Пашутіна, містом було використано 21922 крб. Серед числа архівних документів зберігаються перші протоколи засідань педагогічних рад прогімназії. У них є детальні свідчення про відбір перших гімназистів, формування педагогічного колективу. Восьмого вересня 1879 року відбулось урочисте відкриття і освячення 4-класної прогімназії в Єлисаветграді. У перший же рік було набрано всі 4 класи, так як бажаючих навчатись було багато. Тому ще в грудні 1879 р. Дума поновлює клопотання про перетворення 4-класної прогімназії в 6-класну, і в 1880-1881 навчальному році були вже набрані 5-й та 6-й класи.

Але спочатку вони існували за рахунок самої прогімназії, яка збільшила рівень платні за навчання. З другого ж червня 1881 р. 6-класна прогімназія була відкрита офіційно, на що були виділені спеціальні кошти.

З 5 травня 1885 р. прогімназія була перетворена на повну 8-класну гімназію, її директором був призначений колезький радник І.Ф.Прокеш. Він очолював гімназію до 1901 р. У протоколі засідання педагогічної ради від 11 грудня 1901 р. відмічено: «На засіданні присутні всі члени ради, за винятком пана Голови І.Ф.Прокеша, який спочив 6 поточного грудня».

Збільшення числа класів та кількості учнів вимагало і розширення приміщення, тому в 1886-1887 роках на приміщенні гімназії було надбудовано 2-й поверх, де розмістились актовий зал, квартира директора, інспектора та класних наставників.

Будівельні роботи було виконано за проектом міського архітектора Є.С.Шостовського. Остаточного вигляду будинок гімназії набув, коли на добровільні пожертвування опікуна гімназії О.М.Пашутіна, інших добродіїв була освячена гімназійна церква в ім'я Різдва Богородиці, розбитий прогімназійний сквер, виставлена залізна огорожа з кам'яними колонами. Історія донесла до нас ім'я священика, який освячував церкву і саму гімназію у день її відкриття. Це Федір Єленєвський, протоієрей Успенського собору. В день урочистого відкриття будинок гімназії був прикрашений прапорами та квітами. За спогадами О.М.Пашутіна, урочисті збори були відкриті промовою законовчителя гімназії протоієрея Ф.Єленєвського. «Оратор... указал на высокую задачу этого юного рассадника образования не только полезными знаниями образовать ум своих питомцев; но й воспитать верных сынов Церкви православной, преданных слуг Государю й Отечеству, честных граждан, трудолюбивых и полезных работников обществу...».

Саме приміщення гімназії було побудоване у формах" пізньої класики, якій притаманні економність, стриманість, врівноваженість. Головний фасад досить довгий, тому автор проекту виділяє три виступи — ризаліти, які прикрасили центральний вхід. Вікна оздоблені декоративними тягами, причому оформлення 1-го та 2-го поверхів відрізняється, незважаючи на єдиний архітектурний стиль. Під великим балконом, який акцентує ризаліт, — головний вхід до гімназії через вестибюль. Архітектурний акцент будівлі - сходи на 2-ий поверх. Вони вирішені асиметрично, що є рідкістю для класицизму.

До коридору другого поверху виходять двері класів, учительської, гімназійної церкви. За своїм проектом домова церква гімназії не схожа на традиційний храм. Це просторий зал, пристосований до культових потреб. (Зараз у ньому працює кінозал, гімнастичний зал гімназії використовується сьогодні під їдальню Будинку офіцерів).

Гімназія проіснувала 41 рік, і слід відмітити, що увесь період свого існування вона відігравала помітну роль у громадському та культурному житті нашого міста.