√≤ћЌј«≤я “ј √≤ћЌј«»—“» ¬ ѕќ«ј”–ќ„Ќ»… „ј—

√≥мназисти не залишались поза увагою адм≥н≥страц≥њ в позаурочний час. ¬ основному, контроль за повед≥нкою та за орган≥зац≥Їю в≥дв≥дуваних вихованц¤ми г≥мназ≥њ заход≥в покладавс¤ на класних наставник≥в.

«г≥дно з правилами, учн¤м г≥мназ≥њ заборон¤лось в≥дв≥дувати ц≥лий р¤д заклад≥в, так≥ ¤к: “еатр опери, маскаради, бали, кав'¤рн≥, б≥ль¤рдн≥. ¬ документах колишньоњ г≥мназ≥њ «устр≥чаЇтьс¤ дек≥лька запис≥в, що г≥мназисти були пом≥чен≥ на вулиц¤х м≥ста п≥зн≥ше 19-њ години. √≥мназисти зобов'¤зувались бути в ус≥х м≥сц¤х за межами г≥мназ≥њ у г≥мназ≥йн≥й форм≥, причому в бездоганному вигл¤д≥. «а неохайний стан г≥мназ≥йноњ форми г≥мназисти одержували догану в≥д класного наставника. як порушенн¤ встановлених правил, вважалось нос≥нн¤ форми вдома п≥сл¤ зан¤ть. ”с≥ факти порушенн¤ дисципл≥ни та —татуту г≥мназ≥њ њњ вихованц¤ми, ¤к п≥д час зан¤ть, так ≥ в позаурочний час, заносились до кондуњтних журнал≥в. √≥мназистам дозвол¤лось в≥дв≥дувати театр, цирк, концерти, вечори, зам≥ськ≥ сусп≥льн≥ сади ≥ м≥сц¤ прогул¤нок. ¬с≥ ц≥ м≥сц¤ в≥дв≥дували ≥ класн≥ наставники з метою нагл¤ду за повед≥нкою своњх учн≥в.

√ул¤ти вулиц¤ми м≥ста юрбою взагал≥ заборон¤лось.  олишн≥ вулиц≥ ƒв≥рцева та ¬елика ѕерспективна вважались не зовс≥м хорошим м≥сцем дл¤ прогул¤нок г≥мназист≥в, тому що тут, в основному, прогулювались учн≥ комерц≥йних училищ, ¤к≥ своЇю не зовс≥м зразковою повед≥нкою могли впливати на ≥нших учн≥в. ƒл¤ прогул¤нок були вид≥лен≥ м≥сц¤: сад б≥л¤ ж≥ночоњ г≥мназ≥њ, кавалер≥йський бульвар та ≥нш≥.

”чн¤м г≥мназ≥њ, ¤к≥ навчались у музичних школах, дозвол¤лось брати участь у безплатних концертах з умовою, що вони будуть проходити в нед≥льн≥ дн≥. –обилось це, щоб не в≥двол≥кати увагу ≥ час г≥мназиста прот¤гом навчального тижн¤.

” ст≥нах самоњ г≥мназ≥њ орган≥зовувались розважальн≥ вечори, в основному приурочен≥ знаменним датам у житт≥ ≥мпер≥њ, заходи до великих рел≥г≥йних св¤т. јле њх орган≥зац≥¤ бажала бути кращою. Ѕлагод≥йними товариствами, батьками та громадськ≥стю орган≥зовувались танцювальн≥ вечори й проводились у м≥ському клуб≥, обов'¤зково п≥д нагл¤дом класних наставник≥в. Ќер≥дко так≥ вечори проводили сп≥льно з учн¤ми ж≥ночоњ г≥мназ≥њ та реального училища.

”чн¤м г≥мназ≥њ дозвол¤лось в≥дв≥дувати: дит¤ч≥ публ≥чн≥ вечори, концерти, зимову ковзанку.

ƒоброю традиц≥Їю г≥мназ≥њ було св¤ткуванн¤ ƒн¤ г≥мназ≥њ та посв¤ти в г≥мназисти. Ќа досить високому р≥вн≥ проводились музично-л≥тературн≥ вечори, ¤к≥ були спр¤мован≥ на вихованн¤ та розвиток у д≥тей художнього та естетичного смак≥в.

« метою розвитку б≥льш високого ≥ духовного в душах г≥мназист≥в, ком≥с≥¤ директор≥в середн≥х навчальних заклад≥в у 1903 р. визначила види дозволених розваг дл¤ учн≥в:
1. ÷ерковний сп≥в та музика, 2.—в≥тська музика та сп≥ви серйозного характеру. 3. –ел≥г≥йн≥ читанн¤. 4. —в≥тська л≥тература серйозна та наукова. 5.„итанн¤ вибраних уривк≥в кращих автор≥в. 6. ƒемонстрац≥¤ св≥тлових картин. 7.ƒекламац≥¤.

ќбов'¤зковим дл¤ ус≥х учн≥в г≥мназ≥њ православного в≥роспов≥данн¤ було дотриманн¤ христи¤нських запов≥дей та св¤т. "”чн¤м г≥мназ≥њ наказано —в¤т≥шим —инодом гов≥ти... на першому тижн≥ ¬еликого ѕосту, обов'¤зково в≥дв≥дувати церковну службу, вивчати «акон Ѕожий, рел≥г≥йно-моральн≥ бес≥ди, читати книги рел≥г≥йного зм≥сту...". якщо ж учн≥ г≥мназ≥њ в нед≥льн≥ та вих≥дн≥ дн≥ в≥дв≥дували церковну службу в домашн≥й церкв≥ або за м≥сцем проживанн¤, то г≥мназ≥йне начальство повинно заздалег≥дь попереджуватись ≥ давати на це дозв≥л.

Ќеприпустимо було орган≥зовувати домашн≥ вистави, танц≥ напередодн≥ нед≥льних та св¤ткових дн≥в.

¬≥дпов≥дальн≥сть за повед≥нку учн≥в г≥мназ≥њ п≥сл¤ зан¤ть несли батьки, ¤кщо учн≥ проживали у своњх с≥м'¤х, або господар≥ квартир, ¤к≥ наймали г≥мназисти. ” кер≥вництва г≥мназ≥њ був список мешканц≥в м.™лисаветграда, ¤к≥ за дов≥дками пол≥цейськоњ д≥льниц≥ вважались благонад≥йними та за своњм матер≥альним становищем могли забезпечити належн≥ умови проживанн¤ г≥мназист≥в. «давати своњ квартири учн¤м г≥мназ≥њ дл¤ мешканц≥в м≥ста було почесним правом. √≥мназисти наймали квартири з в≥дома дирекц≥њ, господар≥ зобов'¤зувались нести в≥дпов≥дальн≥сть за своњх квартирант≥в у позаурочний час, надавати придатне прим≥щенн¤ дл¤ проживанн¤ та виконанн¤ домашнього завданн¤, сл≥дкувати за використанн¤м учн¤ми свого в≥льного часу, за л≥тературою, ¤ку читали г≥мназисти, ¤к≥ мали знайомства, де бували сам≥ та хто њх в≥дв≥дував. «а кожне порушенн¤ повед≥нки г≥мназистами чи проступок, ¤кий не в≥дпов≥дав моральному обличчю учн≥в, господар≥ повинн≥ були пов≥домл¤ти г≥мназ≥йне начальство.

 ласн≥ наставники зобов'¤зан≥ були в≥дв≥дувати квартири г≥мназист≥в, п≥дтримувати т≥сний зв'¤зок ≥з квартирними господар¤ми. Ќаставник м≥г у будь-¤кий час доби перев≥рити, чи знаходитьс¤ г≥мназист на м≥сц≥ свого проживанн¤, в ¤ких умовах знаходитьс¤ його робоче м≥сце, коли в≥дпочиваЇ г≥мназист, що читаЇ, чи задоволен≥ господар≥ своњми квартирантами. якщо ж господар≥ замовчували поган≥ вчинки своњх квартиронаймач≥в чи не забезпечували належних умов проживанн¤, або ж моральний кл≥мат даноњ родини справл¤в негативний вплив на вихованн¤ г≥мназиста, то так≥ громад¤ни втрачали право здавати в найм квартири учн¤м г≥мназ≥њ.

ќтже, ≥м'¤ г≥мназиста було не т≥льки почесним, але й вимагало певноњ моральноњ в≥дпов≥дальност≥.